Головна Цікаво Боротьба з комірними шкідниками – що потрібно знати жовківчанам

Боротьба з комірними шкідниками – що потрібно знати жовківчанам

16
0

Шкідники хлібних (зернових, продовольчих ) запасів, або комірні шкідники – небезпечні вороги зерна, зернопродуктів та іншої сільськогосподарської продукції при їх зберіганні. Відомо їх понад 400 видів, а в Україні – понад 100.

Найпоширенішими шкідниками запасів є комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, зерновий шашіль, гороховий зерноїд, млинова вогнівка, зернова міль, борошняний і звичайний волохатий кліщ тощо.

Стратегія захисту зернових запасів від шкідників грунтується на особливостях їхнього поширення, розвитку, розмноження й шкодочинності, залежить від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.

Профілактичні заходи спрямовані на попередження пошкодження запасів зерна й зернопродуктів шкідливими комахами та кліщами і проводять до засипання зерна в склади. Це звичайна підготовка технічної бази й дезінсекція зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання потрібного санітарного режиму в зерносховищах та на прискладській території, створення несприятливих температури і вологості зерна для розвитку й розмноження шкідників. Для забезпечення надійного зберігання зерна й зернопродуктів зерносховища мають відповідати технічним і санітарним вимогам. Вони мають бути герметичними, щоб можна було проводити фумігаційні роботи, й недоступними для гризунів і птахів. Особливу увагу слід приділити підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття; очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники (підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тара, інвентар, обладнання), та прискладську територію. Зметені зразки треба перевірити на наявність шкідників, щоб правильно визначити препарати для дезінсекції. Зібране сміття вивезти й спалити або закопати. Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінсекцію.

Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами — це одночасно профілактичний захід і винищувальний, тому що проводиться знешкодження шкідників, які оселилися в приміщенні, обладнанні та на прискладській території. Дезінсекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені не стійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). В зерносховищах, де виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інших небезпечних і стійких проти інсектицидів шкідників, слід провести фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади перед засипанням зерна треба за температури не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.

Для дезінсекції порожніх складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди: Актеллік 500 ЕС, 50% к.е.,— 0,5 г/м2;т Арріво, к.е.,— 0,8 г/м2 (крім кліщів); Карате 050 ЕС, к.е.,— 0,4 мл/м2; Фастак, к.е.,— 0,2 г/м2; Фуфанон 570, к.е.,— 0,8 мл/м2. Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини під час обробки складів становить 200 мл/м2. Для прискладської території норму витрат робочої рідини збільшують удвічі.

Допуск людей і завантаження складів дозволяється: за використання Карате — через 72 год; Фастаку — через 20 днів, інших препаратів — через 24 год. Тож, якщо треба спішно провести якісь роботи в обробленому зерносховищі, слід застосовувати препарати, що швидко розкладаються.

Для фумігації герметичних порожніх зерносховищ застосовують такі
препарати як: Фостоксин, круглі таблетки, пелети (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–3 таблетки або 5–15 пелет/м3; Магтоксин, круглі таблетки, пелети (фосфід магнію, 282 г/кг) — 1–3 таблетки або 5-15 пелет/м3; Дегеш плейтс /стрипс, плити, стрічки (фосфід магнію 560 г/кг) — 1–3 пеллети на 30 м3 або 1–3 стрічки/600 м3 та інші. Тривалість фумігації за температури: 5…10°С — десять діб; 11…15° — сім; 16…20° — шість; 21…25° — п’ять; понад 26°С — чотири доби. Оптимальна температура проведення фумігації — близько 15°С. Якщо температура буде нижчою, таблетки з фумігантом повністю не розкладуться, що може призвести до появи стійких поколінь комах. Допуск людей і завантаження складських приміщень дозволені після повного провітрювання (дві-п’ять діб). Якщо фумігаційні роботи виконати не можна (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), тоді застосовують аерозольний спосіб дезінсекції Актелліком (0,04 г/м3) з витратою робочої рідини 20 мл/м3, експозиція — 24 години.

Треба пам’ятати, що хімічні препарати, особливо інсектициди та фуміганти, дуже небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, в шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до їхньої дії. Тому існує потреба у застосуванні альтернативних способів захисту зерна від шкідників під час зберігання. Встановлено високу токсичну дію (100% смертність) проти комплексу шкідників зернових запасів препарату Актофіт (2 мл/м2) та сумішей Актеллік (0,25 мл/м2) + Актофіт (1 мл/м2).

Змішування зерна різної вологості в одну партію може спричинити самозігрівання й створити сприятливі умови для розвитку шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.

Вологість зерна має важливе значення для профілактики заселеності шкідниками, тому потрібно його просушувати до вологості 13%, а під час підготовки до тривалого зберігання — на 1,0–1,5% нижче. Дотримання вологості на такому рівні може значною мірою стримувати розвиток, розселення й шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях.

На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває в межах 18…32°С. Тривалі мінусові й мінімальні позитивні температури стримують їхній розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, комахи та кліщі поступово гинуть. За таких умов можна зберігати зерно й без дезінсекції. Нижній температурний поріг розвитку основних шкідників зернових запасів такий (°С):6 — кліщі; 10 — комірний довгоносик, зернова вогнівка; 11 — млинова вогнівка; 13 — рисовий довгоносик, зернова міль; 14 — південна комірна вогнівка; 15 — булавовусий і малий борошняні хрущаки; 16 — суринамський борошноїд, зерновий шашіль. Тому за найменшого похолодання зерносховище потрібно провітрювати, відчинивши вікна й двері, чи вдатися до активного вентилювання з допомогою стаціонарних і пересувних агрегатів, або переміщення зерна транспортерами, пропускання через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.
Надійний спосіб обмеження кількості шкідників — проморожування зерна. При цьому треба враховувати їхню стійкість до низьких температур.

Зерно продовольчо-фуражного й насіннєвого призначення, в якому виявлено комірного й рисового довгоносиків, зернового шашеля, хрущаків, борошноїдів, приховані форми комірної зернової молі, а також насіння гороху й квасолі, заселене зернівками, рекомендується фумігувати, що дає змогу знищити шкідників на всіх стадіях розвитку.

Зерно в складах фумігують одночасно з приміщенням, а також під газонепроникними синтетичними плівками чи брезентами. У герметичних складах за висоти насипу зерна не більше 1,5 м його не накривають, а розраховують витрату фуміганту на весь обсяг сховища. Над насипом зерна або штабелем мішків роблять каркас із щитів, дошок та іншого підсобного матеріалу, залишаючи між верхівкою зерна й плівкою або брезентом 20–30-сантиметровий простір для випаровування фумігантів. Режим фумігації такий самий, як і для порожніх складів. Продукцію можна реалізовувати через 20 діб після фумігації за умови, що залишки препаратів не перевищують максимально дозволений рівень.

Вега Світлана
державний фітосанітарний інспектор

ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області