Головна Цікаво Данина пам’яті тим, кого вже не повернути…

Данина пам’яті тим, кого вже не повернути…

300
0

Події на Сході нашої держави вже давно вийшли за межі антитерористичної операції. Там іде повномасштабна неоголошена війна. В тій цинічній, підлій, холоднокровній війні гинуть, на жаль, і наші земляки, що захищають свою рідну землю, свою Батьківщину.

Відкриття та освячення меморіальної дошки Герою України, великому патріоту, що поклав свою голову за українські ідеали – Володимиру Поповичу, перетворилося у велелюдний мітинг.

Сльози, сльози котяться за загиблими синами України, кров застигає в жилах, коли спостерігаємо за тим, як топчуть і рвуть цвіт рідної нації… Пекучий присмак втрати прилетів із зони найзапекліших сутичок АТО Зеленопілля на Луганщині. Саме там 11 липня загинув  Володимир Попович, який був призваний Жовківським РВК у військову частину А 09-98. Разом із 23 бойовими побратимами 24-ї механізованої бригади з Яворова був розстріляний уночі зенітно-ракетною установкою «Град».

Українці залишаються в боргу перед загиблими Героями, і встановлення меморіалів — це данина пам’яті тим, кого вже не повернути. Ось так, недільної днини грядівці зібралися біля стін місцевої школи, у якій разом зі своїми однокласниками навчався Володя, щоб встановити меморіальну дошку в знак шани – пам’яті борцю за волю України.

Почесну місію – відкриття дошки надано директору школи Оресту Гусаку  та кращим учням Дмитру Пришляку та Андріані Ширі  під супровід пісні «Плине кача».

Місцевий священнослужитель о. Михайло відправив Панахиду за душу вбитого Володимира та наголосив, що його життя було надто коротким, але водночас гідним наслідування. У свою чергу Грядівський сільський голова Михайло Василина подякував усім присутнім за участь, а також розповів, чому саме такої почесної місії удостоєна шкільна будівля. «Найперше, це тому, що Володя з 29 років, які прожив, найбільше  проводив у стінах школи. З іншого боку – його геройський вчинок
є прикладом для виховання патріотичного духу прийдешніх молодих поколінь».

Перед присутніми грядівцями, які так велелюдно зібралися біля стін школи, виступили представники і владних структур. У своїх промовах і голова Жовківської районної ради Тадей Швай, і перший заступник голови районної держадміністрації Надія  Щур, і керівник відділу освіти Жовківської РДА Михайло Коваль, і колишній директор школи Оксана Кухарська, і головний спеціаліст відділу культури і туризму Галина Фесюк, і довірена  особа депутата Верховної Ради України В. Парасюка Роман Анд-рус підкреслювали важливість події, вартісне вшанування пам’яті усіх героїв України, що й сьогодні віддають своє життя у боротьбі проти найзапеклішого ворога нашої держави – путінської Росії. Немає більшої честі, більшого Божого допуску, ніж віддати своє життя за свій народ, за свою державу. Стати Героєм.

Шкільна грядівська родина під керівництвом педагога-організатора Зоряни Мізерник підготувала для свого земляка зворушливу поетичну сторінку, а Богдан Бовшик, уродженець с. Гряди, прочитав авторську  поезію, приурочену Герою.

Обов’язок кожного з нас — вшанувати вірних синів України, патріотів свого краю, мучеників української історії. Тож живімо гідно, так, як хотіли того полеглі побратими – Герої Небесної Сотні, українські військові, які віддали своє життя за Україну. Бог забирає від нас найдорожче, аби перевірити непохитність нашої віри. Він ставить перед нами випробування, які нам часом не під силу, проте дарує нам винагороду. Щиру надію і віру в світле майбутнє, віру в те, що ця жертва обов’язково буде виправдана.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.