Можливо, декому з читачів часопису «Відродження» доводилося тримати у руках орнітологічний журнал «Troglodytes», видання якого започаткувало Західноукраїнське орнітологічне товариство шість років тому. А емблемою обкладинки цього видання наукові працівники обрали цікаву досить рухливу пташку з родини кропивникових, яка зустрічається на всій території України. Вона полюбляє гущавини в старих, рідко заболочених хвойних, змішаних та листяних лісах. Також тримається птах тих куточків парків, де є загущений невеликий чагарник, купи хмизу, зарості ожини чи малини. Такі ділянки вважаються захаращеними. Зовсім інакше їх сприймає волове очко.
Не дивлячись на досить малі розміри (довжина крила до 55 см, а маса тіла вагою до 11 г волове очко досить рухливе, з коротким, що стирчить вгору, хвостом; ноги досить довгі і сильні; дзьоб тоненький, прямий середньої довжини. В народі пташку звуть задерихвіст.
Забарвлення особливо характерне: коричнева пташка з поперечними темними штрихами, знизу більш світле, сірувате і через те побачити її складніше ще через рухливість серед сплетіння тоненьких гілок. Але видає її досить голосна і красива пісня, яка настільки гучна, що просто дивно, звідки у волового очка стільки сили в голосі. Пісня мелодійна, дзвінке «черр-черр» досить голосне і гарне із звукових трелей.
Свої гнізда самець будує в основі розгалуження кущів, у купах хмизу, під великими шматками кори, що лежать на землі. Будує гнізда декілька – круглих, закритих з усіх боків. У них ночує разом з самкою, а вона пізніше в тому, яке їй подобається, насиджує відкладені яйця. Гніздо — у вигляді кулі з боковим входом. Гніздяться парами. Кожна з них займає досить великий та окремий простір (до 3-7 га), на якому також розташовані гнізда, в яких, за даними науковців, проходять виховні моменти та ночівля. Батьків для своїх дітей самки вибирають за принципом «чия хата краща». В найкращого гніздобу-дівника і жінок більше. Одній із них він допомагає годувати пташенят. Більше того, він навіть без неї турбується про потомство, якщо вона загине. Гніздо досить велике, товстостінне. В кладці буває 6-8 яєць. Насиджує тільки самка 13-15 діб. В році два виводки.
У книзі Ігоря Акимушкіна «Світ тварин» читаємо: «Волове очко – герой багатьох повір’їв у народів Середньої Європи. Про нього з любов’ю і знанням справи написані гарні книги. Хто хоч раз бачив або чув, як дзвінко, не ховаючись, співає поміж купали хмизу, серед коріння, по кущах – старанно вишукує різних комах, їхніх личинок і лялечок та павуків, а восени замінюється ягодами, той назавжди запам’ятає цього милого птаха».
На відміну від більшості пернатих, волове очко користується своїм житлом в усі пори року. За дзвінкий веселий голос та корис-ливість його необхідно охороняти.
Іван СТАДНИЦЬКИЙ, біолог.
