Головна Цікаво Дослідники і прогнозники погоди

Дослідники і прогнозники погоди

607
0

День працівників гідрометеорологічної служби України — досить нове свято. Професійний день синоптиків був заснований 11 березня 2003 року з виходом відповідного указу президента країни. Тепер він відзначається 19 листопада.

Робота метеоролога дуже важлива для кожного мешканця нашого району, адже всі ми починаємо свій день з прогнозу погоди. А то й ще звечора цікавимось, якою ж буде погода наступного дня. Хоча погода й не залежить від волі людини, а швидше від "рішення в небесній канцелярії", проте вчасно отриманий прогноз дозволяє нам уникнути багатьох проблем, а часом і втрат. Без праці і професіоналізму метеорологів неможлива злагоджена робота авіації, дорожнього транспорту, комунального господарства, підприємств промисловості.

Українська Державна гідрометеорологічна служба працює під керівництвом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Ця структура є незамінною, оскільки усі дані про метеорологічну ситуацію у країні та світі надаються працівниками гідрометеоцентру. Це спеціалісти, які ведуть обробку всіх даних, що стосуються будь-яких кліматичних змін у широкому часовому відрізку. Вони прогнозують ймовірні коливання температур, атмосферного тиску, частоту опадів та інші показники, від яких залежить функціонування багатьох галузей країни. Гідрометеорологічна служба України налічує більше тисячі пунктів спостережень за станом атмосфери і водних об’єктів. На території Львівської області працює 8 метеорологічних служб, одна з них — на теренах Жовківщини. 

Більш як сторічна історія діяльності — у Рава-Руської метеорологічної станції, що знаходиться у с. Шабельні. Перший запис у книжці датований 1896 роком (у той час метеостанція знаходилась у Раві-Руській, біля річки). Спостереження за погодою проводились з перервами. З 1940 року робота місцевих метеорологів не зупиняється. Наступного року станція святкуватиме  75-річчя. Після Другої світової війни Рава-Руську метеорологічну службу, з метою кращого ведення спостережень, перемістили у с. Шабельню, де підходить географічна місцевість, це 252 м над рівнем Балтійської системи.

Рава-Руська метеостанція, про діяльність якої люб’язно розповіла її начальник Ірина Кожан, належить до Львівського гідрометеорологічного центру. Погодні спостереження проводяться цілодобово, а дані передають в обласний центр кожних три години, незалежно від періоду доби. (З розташуванням на території району військових частин, про метеодослідження інформували кожної години). У штаті — 8 працівників. 45 років пропрацювала на одному місці технік-метеоролог Анастасія Комушинська. Агрометеоролог Марія Комушинська, яка навчалась у Ростовському гідрометеозакладі,  чимало може розповісти про багаторічні спостереження за агрокультурами, зокрема, зерновими і технічними, адже за плечима 41-річний досвід роботи. Вона слідкує за розвитком і достиганням сільськогосподарських культур у фермерських господарствах і на приватних земельних ділянках відповідно до метеоумов. На основі таких агроспостережень складаються агрометеорологічні прогнози. За словами М. Комушинської, у рослинництві відчутні зміни клімату, спостерігається потепління, адже у нашій зоні лісостепу уже вирощують тропічні культури: кавуни, дині, баклажани. Дещо зміщені пори року.

Метеорологічні спостереження у Рава-Руській станції також ведуть техніки-метеорологи Стефанія Хайміна, Марія Ногаль, Оксана Гаврилова, Віктор Гаврилов і наймолодший технік-хімік Дмитро Гаврилов. У роботі використовують спеціальні прилади, які уже служать давно. Це термометри, прилад для вимірювання нижньої границі хмар (РВХ), анеморумбометр — для вимірювання швидкості і напрямку вітру, барометр, барограф, опадоміри, випаровувач (ГІІ 300), випаровувач із водної поверхні та ін. 

У єдиній із районних метеостанцій, у Рава-Руській, обладнана лабораторія «Пост» для відбору проб на домішки сірки й азоту. Аналізи діагностуються у Луцьку. Наявність такої лабораторії пояснюється прикордонним розташуванням. 

Технік-хімік веде спостереження за кислотністю опадів, рівнем радіації. Так, наприклад, 13 листопада, у день візиту на метеорологічну станцію, рівень радіації становив 0,010 мр/год, тобто у нормі (0,025 мр/год — перевищення норми). Середній рівень радіації за жовтень місяць становив 0,010 мр/год. Усі дані заносяться у журнали спостережень. За два дні листопадових опадів рівень їх кислотності зафіксовано в межах норми 6,6 рН і 6,7 рН. 

Територія нашого району належить до природно-спокійних. У 2013 році прогнозувалося стихійне метеоявище — сильне обледеніння, максимальний діаметр якого сягав більше 30 мм. Приблизно у такий самий час, 20 січня 2014 року, обледеніння сягнуло 26 мм. 2013-й рік, окрім того, запам’ятався сильною хуртовиною у березні. Цього ж року від обледеніння у лісі виламано багато молодих дерев. Старожили говорили, що це недобра ознака, але тоді ніхто й не задумувався. А цьогоріч, на превеликий жаль, прогнози здійснилися. Ми оплакуємо молодих людей, які поклали своє життя на вівтар незалежності і територіальної цілісності нашої держави.

Цікавим є той факт, що усі спостереження на метеорологічних станціях ведуться за міжнародним скоординованим часом. Взимку різниця із київським становить 2 год., а влітку — 3  год. Згідно зі журналами записів, можна дізнатися про найтепліші і найхолодніші дні. Наприкла, 13 листопада 2010 р. була найвища температура повітря — + 20,2 0С найнижча у 1984 р. -11,10С. 

На Рава-Руську метеорологічну станцію щодня в електронному варіанті надходить гідрометеорологічний бюлетень від Львівського регіонального центру з гідромеорології (Львівський РЦГМ) із метеорологічними даними і прогнозом погоди на наступні 2 доби у Львівській області. Також повідомляється про режим водних об’єктів, огляд агрометеорологічних умов.

Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає можливість завчасно вжити заходів для запобігання можливих збитків від небезпечних явищ погоди. Ці люди роблять усе можливе, щоб кожен із нас був упевнений: стихія не застане зненацька! 

Уляна ЛАЩІВСЬКА.

На світлині: начальник Рава-Руської метеорологічної станції Ірина Кожан за роботою.