Головна Цікаво Серпокрилець чорний – птах року

Серпокрилець чорний – птах року

604
0

Українське товариство охорони птахів, починаючи з 1995 року, проводить щорічні науково-пропагандистські акції "Птах року", аби привернути увагу широкої громадськості до проблеми охорони конкретних видів птахів та зібрати деяку наукову інформацію. Цього року такої поваги заслужив зовнішньо подібний до ластівок птах — Серпокрилець чорний.

Справді зовнішньо вони подібні, але належать до різних рядів птахів. Отож наша розповідь про невеликого розміру, з короткими ногами, дуже довгими крилами і злегка плескатою головою птаха.

У наукових виданнях минулого століття його описують як стриж чорний, чорна ластівка, ластівка-визкун, лісова ластівка. Належить цей птах до ряду довгокрилих роду стриж (серпокрилець). Він значно більший від ластівок. Сам темно-бурий, горло — брудно-білувате. Дзьоб і ноги чорні. Хвіст глибоко вирізаний. У польоті серпокрилець вищить. Літає дуже швидко, і часто здається, що його крила майже нерухомі у польоті. За гарної погоди, коли комахи піднімаються високо у небесну синь, серпокрильці полюють там же. В похмурі дні і перед дощем проносяться над землею.

Ігор Акімушкін пише: "Серпокрильці літають із закритим дзьобом (колись думали, що він відкритий), але, легко маневруючи, встигають відкрити і знову закрити його, схопивши зустрічну комаху".

Лапки в птахів дуже маленькі, але сильні, з чіпкими кігтями. Всі чотири пальці скеровані вперед, через що птахи не можуть сидіти на гілках дерев та рухатися по землі. Їм властиво чіплятися до нерівностей скал або кори дерев досить надійно.

Птахи все здійснюють на льоту: живляться, п’ють, купаються, занурюючись на мить у воду. Збирають підстилку для гнізд… Навіть сплять і з’єднуються на короткочасний акт любові. Сімейні пари повертаються з Африки звичайно до старих гнізд, але самці і самки в різний час. На львівські терени прилітають пізно (у першій декаді травня). Гнізда будують у щілинах під дахами кам’яних будівель або в дуплах дерев лісової зони, не гребують штучними будівлями, які розвішані на великій висоті. Для побудови примітивної оселі використовують спіймані у повітрі травинки, комочки пуху, волосся, ниток, різноманітних лоскутиків, з’єднуючи їх клейкою застигаючою слиною. Лоток можуть вимощувати пір’ям.

Повна кладка, як правило, складається із трьох, а деколи із двох, дуже рідко з чотирьох яєць, яку насиджують 18 днів. У пташенят, що вилупились із яйця на п’ятий день з’являються зачатки пір’я, а тільки на сьомий день відкриваються очі.

Батьки годують їх рідко (до 30 разів на добу), але з кожними відтинками у ротовій порожнині приносять по декількасот дрібних комах. Пташенята ростуть повільно, залишають гніздо, маючи 42-денний вік.

З цього моменту молоді серпокрильці не користуються батьківсь-кими послугами. В цей же час вони відлітають на південь. Дорослі птахи починають відлітати трішки піз-ніше.

Линяють серпокрильці на місцях зимівлі. Линяння проходить майже сім місяців. У деяких особин вона закінчується весною, коли птахи повернулись на наші терени.

В орнітологічній літературі можна зустріти дуже багато інших цікавих фактів із життя серпокрильця чорного. Адже його життя досить цікаве. Знищуючи безліч надокучливих мух, комарів, мошок, серпокрильці приносять людям ве-личезну користь, через те потребують відповідної охорони.

Іван СТАДНИЦЬКИЙ,

почесний член Західного відділення українського товариства охорони птахів.