Головна Духовне Даруй літа щасливії нашій неньці-Україні

Даруй літа щасливії нашій неньці-Україні

145
0
Святкуємо
Святкуємо

Цьогорічні різдвяно-новорічні свята стали направду казковими. Чистий білий сніг, що товстим килимом встелив голу землю, аж сліпив очі. Сонячне світло відбивалося від мільярдів крихітних кристалів та грало всіма кольорами спектру. Поважні дерева та кущі, наряджені у білі хутряні одежі, ніби вихвалялися одне перед одним. А вітер, як подме, так злітає з віт та дахів ціла зграя легких сніжинок, та й кружляє в повітрі, виблискуючи на сонці. Мабуть, тому куликівчани у таку казкову пору запровадили святкування «Колядуймо разом».

Десятий, ювілейний фестиваль цієї по-справжньому казкової недільної днини зібрав у Народному домі повний зал: юних і літніх, поважних гостей – тих, хто шанує християнські традиції нашого народу.

— Різдвяні свята повертають нас у дитинство – у батьківську хату, де пахне ялинкою, солодощами, таємничими подарунками. А головне – чудесна Різдвяна зірка подарувала нам Спасителя всього роду людського. Ми прославляємо це дивне народження веселою колядою, святковими віншуваннями, — так розпочала дійство ведуча Ірина Цюпка, водночас запросивши до слова гостей – господиню вечора Лілію Бову, заступників голів Жовківської РДА та районної ради Юрія Дубневича та Аллу Жук, завжди бажану громадську діячку Ірину Кіянку та священнослужителя о. Володимира.

«Допоки живе коляда, допоки живуть традиції – доти живе душа народу, а душа народу невмируща», — підкреслили гості. «Українці, зокрема, куликівчани не лише пам’ятають, але й щиро люблять свої традиції, і саме тому на подібні народні святкування хочеться щораз повертатися, аби проникнутися цією дивовижною, живою енергетикою».

Під час фестивалю усі присутні мали можливість поринути у різдвяну казку, оповиту давніми українськими колядками під звуки різноманітних музичних інструментів у виконанні 12 колективів.

Високий рівень майстерності підтвердив місцевий вертеп і вертеп с. Завадова, де глядачі зустрілися із ангелом і мудрецями, які принесли радісну звістку народження Месії, жорстоким царем Іродом і його воїнами. Мабуть, кожного з присутніх ця релігійна містерія зворушила до глибини серця…

Як і в давні часи, кожна сім’я чекала приходу в свій дім колядників, бо вважала, що та оселя, в яку не завітали ці різдвяні гості, увесь наступний рік буде нещасною. Переконана, що справа відновлення традицій Різдвяного колядування така ж важлива, як і справа взагалі відродження духовності українців. Кожен з нас постійно щось просить у Господа. А чи спішимо ми дякувати Йому за Його милосердя до нас? Так і наше колядування, прославляння народження Нашого Спасителя є тією частиною нашої подяки Йому. Тому не слід соромитися, колядуймо разом з друзями, несімо радісну вістку від оселі до оселі. А ще запрошуймо колядників і в свій дім. Христос народився – Славімо Його!

Зоряна ГУМНИЦЬКА.