Тривають літні та почасти спекотні канікули школярів. Щоб їх із користю проводити та набратися більше знань, молода спільнота храму Святого Йосафата за підтримки отця Михайла Ткачіва організувала табір з Богом.
Розпочалося все з того, що при церкві створено спільноту Молодь Святого Йосафата. Головою спільноти є Орест Маліновський. Керівником цьогорічного табору є Христина Кобрин, їй допомагали 9 аніматорів і 2 помічників. Наймолодшому аніматору — 15 років, а найстаршому — 23. Сюди входять Яна Курило та Оля Король; друга група — Вікторія Мариневич, Оля Тарасюк; третя — Іра Стрижик, Вероніка Голінка, Ярина Васечко і четверта — Юрій Грещак і Христина Кобрин.
Перший такий табір був створений два роки тому. У ньому перебувало 30 дітей. Минулого року записалося 80 дітей, ходило 60. Цьогоріч тут перебуває більше ста дітей. Окрім жовківчан, є дітвора з Любелі та Блищивод, є також хлопчик зі Львова. Табір розрахований на п’ять днів із харчуванням. Дітвора здає 30 гривень, куди включають і харчування, і потреби табору.
Що собою являє табір при церкві Йосафата? – з таким запитанням я звернулася до директора Христини Кобрин.
— По-перше, це табір християнський, — підкреслює Христина. — Ми дуже багато молимося. Молебень для дітей, щоденна молитва за Україну, за мир і спокій на східних рубежах нашої держави. Розпорядок дня у нас такий — проходимо реєстрацію, далі молитва у стінах храму. Два дні у нас були християнські танці — банси. Далі катехизація, яку провадив отець-диякон Віктор Семен (смт. Жвирка Сокальського району). Вік дітей — від 5 до 13 років. Після обіду з дітьми проводять різні дозвільні заходи. Наприклад, сценки — біблійні історії. Середня група (8-10 років) ставили "Ноїв ковчег", найстарша (11-14 років) — про Мойсея. Тема нашого табору — острів скарбів. На завершення ми будуватимемо цей острів. Кожна дитина будує свій будиночок, посередині якого буде велика церква… Вона вважається островом духовних скарбів. Так як кожного дня діти, а разом з ними і ми, аніматори, відкриваємо якийсь скарб. Наприклад, першого дня відкривали Біблію, другий день присвячений Ісусові, третій — Душі. Далі — Церква і останній день — Царство Небесне. Є чотири групи. Кожна група має свою назву. Діти дуже задоволені. Програма перебування в таборі є вельми насиченою. За відгуками дітей можемо судити про те, що їм сподобалося відпочивати у таборі. Щодня вони мали можливість розважатися. Ми щасливі, що допомогли дітям сформувати правильну самооцінку, бо це дуже важливий чинник у сучасному житті та суспільстві. Важко жити, коли світ для тебе сірий та злий, і, коли немає надії на зміни. Ми усіма силами намагалися показати відпочиваючим, що існує інший світ – світ любові і добра, господарем і керівником якого є Господь. Бог торкнувся кожної дитини та подарував мир і радість, впевненість і здорову самооцінку.
— Перебуваючи тут, я старався поєднати корисне з приємним, — додає отець-диякон Віктор. — Корисне те, що я зараз є на дияконській практиці, а приємне, що практику проводжу тут із дітьми. Кожен день у нас має свою тему. Хочу сказати, що слухняних дітей у такому віці мало. Діти повинні бігати, стрибати, веселитися. Найдивовижніше те, що віддаючи їм свою любов, ми не бідніємо, а стаємо багатшими. Їхня віддача набагато більша за те, що ми даємо. Ми хочемо навчити їх і дати знання, а вони показують нам істину Божу: будьте як діти. Ми навчаємо їх милосердю та розумінню до ближнього, а самі вчимося у них, як потрібно любити, віддаючи самого себе. Ми прагнемо навчити їх любити Бога, а вони своїм щирим серцем не розуміють як можна його не любити.
Підсумовуючи усе, можу сказати, що цей табір приніс багатого плодів: нові друзі, знайомства, новий досвід і, звісно, деякі діти вперше мали змогу дізнатися про Христа більше. Вони навчились жертвувати чимось дорогим на користь інших. Сьогодні це найцінніший скарб, який вони здобули у таборі «Острів Божих скарбів».
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
