Головна Духовне Напередодні релігійно-історичних подій

Напередодні релігійно-історичних подій

126
0

Півтора місяця тому Святійший отець Франциск дав свою згоду на канонічне обрання Синодом єпископів УГКЦ священика Петра Лозу, ЧНІ, дотеперішнього адміністратора парафії святих Петра і Павла в Чернігові (Київська архиєпархія), єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, надаючи йому титулярний осідок Паніо.

Із приводу цих подій ми звернулися за більш детальнішою інформацією до правлячого архиєрея Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїла Колтуна, самого отця-номінанта Петра Лози та протосинкела, координатора стратегії розвитку УГКЦ-2020, отця Володимира Коткевича.
— Преосвященніший владико, ввірена Вам єпархія неодноразово реформувалася як у назві (Зборівська, Сокальська, Сокальсько-Жовківська), так і в територіальному поділі, що було виявом і потребою часу, для добра Церкви і користі вірних. Сьогоднішня подія — це продовження адміністравної реформи?
— На початку дев’яностих років, коли Церква, як інституція, відроджувала свою діяльність, я, як єпископ, був учасником цього процесу. На той час моїм першочерговим завданням було згуртування вірян, священнослужителів, також мирно співіснувати з іншими конфесіями. Адже єпархій ще так багато не було, як зараз. Тому доводилось виконувати місії і у Тернопільській, і у Львівській адміністративних зонах. Звичайно, це було надважко. З часом я перейшов у межі тільки Львівської області. Де став єпископом Сокальсько-Жовківським. Доречно сказати, що на той час я ще виконував функцію екзарха Київського.
Із призначенням єпископа-помічника у територіальному вимірі єпархії змін ніяких немає. Наголос ставиться на ефективності душпастирської праці.

— Подія призначення хіротонії неординарна на теренах нашої єпархії. Яке вона має значення для УГКЦ, єпархії та вірних?
— У час, коли я був призначений єпископом, нас було лише шестеро єпископів. Сьогодні налічується більше 20. І вимоги Церкви зростають. Дуже радий, що о. Петро Лоза дав свою згоду бути єпископом помічником. Адже я, в межах своєї юрисдикції, окрім душпастирської праці, ще й виконую функції військового капелана, як військовий єпископ для усієї України.

— Чи можете окреслити функції майбутнього Вашого помічника?
— Вимір душпастирської праці у владики звичайно зміниться. До цього його функції були вузькими, обмеженими душпастирством парафіяльним і капеланським служінням, а тут виражається велике поле праці. При єпархії діють ряд комісій, які вимагають нагального вирішення того чи іншого питання. Я радий, що можу поділитися своїми завданнями з о. Петром.

— Отче Петре, розкажіть читачам, де і що стало Вашим покликанням до монашого, згодом священичого життя?
— Приклад одного брата-редемпториста спричинився до того, що моє покликання впало саме до цього згромадження. Дуже велику роль у подальшому виборі відіграло навчання в УГК-ліцеї ім. Климентія Шептицького у Львові. Це і визначило моє подальше монаше, згодом священиче життя.

— Розкажіть, будь ласка, про моменти Вашого служіння?
— Служіння в центральній та східній Україні багато чого навчило мене. За все завдячую Богу. Дуже цікаво було спостерігати, як віряни розпізнають, або ж відвідують церкву. Це досвід, який я мав нагоду почерпнути, перебуваючи священнослужителем у Чернігові чи у Вінниці.

— 11 липня о 18.00 год. у храмі св. Йосафата у Жовкві розпочнеться Чин архиєрейського найменування та Велика вечірня з литією, яку очолить глава УГКЦ Блаженніший Святослав із членами синоду УГКЦ. Що собою являє цей чин?
— Чин найменування — це представлення кандидата, який визнає своє віросповідання. Цей чин вписаний в літургічну практику задля провадження особливого дня, коли відбуватиметься сама хіротонія.

— Архиєрейська хіротонія відбудеться 12 липня 2018 року о 12.00 год. у катедральному соборі Св. Апостолів Петра і Павла у Сокалі. Хто буде Вашими, отче Петре, святителями, і яке місце вони займають у Вашому житті?
— Літургічно, коли висвячують нового єпископа, присутніми є три святителі. Глава Церкви, якому належить першенство, буде уділяти свячення новому єпископу. Двох інших кандидат має право обрати сам. Оскільки ми є в межах митрополії, то другим буде митрополит Ігор Возняк, який, до речі, був моїм першим духовним отцем і наставником. А третім, звичайно, наш ординарій, правлячий владика, який опікується єпархією. В хіротонії братимуть участь апостольський нунцій, багато єпископів УГКЦ і РКЦ, духовенство, миряни.

— Отче Володимире, духовенство та вірні нашої єпархії беруть активну участь у впровадженні стратегії розвитку УГКЦ-2020. Чи події, свідками яких ми стаємо, відображають втілення цієї стратегії?
— Кінцева і найголовніша суть Церкви — це спасіння душі. Ця зустріч з Спасителем у більшій мірі відбувається в парафії. Церква, як інституція, виробила програму, яка дає нам можливість заглибитися в суть Христа через читання Слова Божого, вивчення катехизму «Христос — наша пасха», участь у літургійному житті, соціальному служінні тощо.

Призначення єпископа-помічника — це є безсумнівно в контексті стратегії живої парафії. Оскільки це в багатьох аспектах допоможе єпископу перебувати в парафіях, відвідувати їх, і таким чином допомагати кожній парафіяльній спільноті в реалізації Програми «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом».

Користуючись нагодою запрошуємо вірних нашої єпархії розділити святкування і прийняти участь у релігійно-історичних подіях.
— Дякуємо за бесіду.

о. Богдан МУРОВАНИЙ,
Зоряна ГУМНИЦЬКА