Головна Духовне Піст – це не новітній винахід, але скарб по батьках…

Піст – це не новітній винахід, але скарб по батьках…

145
0

Великий піст – це підготовка християн до найголовнішого свята – Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Великий піст – найважливіший період для життя будь-якого віруючого християнина, адже головна мета – це покаяння (усвідомлення своїх гріхів).

Щоб глибше зрозуміти вчення щодо постів, ми звернулися із запитаннями до священнослужителів Жовківщини.

— Що означає Великий піст для християнина, і як його належно провести, щоб підготуватися до найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового?

Настоятель храму с. Нагірці о. Руслан МАТВІЄНКО, секретар-референт Консисторії у Львівській єпархії УАПЦ:

— Із часу створення Богом людини, Творець, знаючи про підступність диявола, але бажаючи своєму сотворінню спасіння, дав свої заповіді і настанови, щоб, дотримуючись їх, людина осягнула вічне життя. Однак людина не послухала Бога, і у її життя ввійшли хвороби, біди і сама смерть. Нашою нетерпеливістю, відчаєм та розчаруванням вміло користується диявол, який, бачачи гріховність, бажає нашої духовної смерті. Саме з цієї причини наш милосердний Небесний Батько встановив піст. Одним із найважливіших постів є Великий піст. Піст – час каяття та очищення від своїх гріхів через Таїнство Покаяння.

Ігумен Крехівського монастиря отців Василіян о. Іван МАЙКОВИЧ, ЧСВВ:

— Найголовніше – це не розчаровуватися у своєму житті. Ми, християни, повинні бути оптимістами. Ми є мандрівниками в цьому світі, і кожен йде своїм шляхом. Бог любить усіх людей. Апостол Павло говорить: «Не у тому є велич, що ми любимо Бога, а у тому, що Бог нас полюбив». Головне – перед Великим постом кожна свідома людина повинна приступити до Таїн Покаяння і Пресвятої Євхаристії, примиритися з Богом, зі своїм Творцем.

— Що важливо – піст, як дієта, чи піст, як виправлення своїх вад, негативних звичок тощо?

о. Руслан МАТВІЄНКО:

У контексті сьогодення людство цікавить питання щодо правильності проведення посту. Чимало людей переконані в тому, що піст – це утримання від певного роду їжі та пиття. Але піст – це не тільки тілесна складова життя християнина. Піст – це, перш за все, рух, активність духу, боротьба з млявістю, лінощами, розслабленням волі і тіла. Отож зрозуміло, що піст, який поєднаний духовно і тілесно, це можливість осягнення високих цілей. Піст допомагає людині знайти правильний настрій серця: «сокрушенний і смиренний». Ось справжній піст, який є корисним для людини та приємним для Бога. Такий піст є дорогою, яка приведе до радісної зустрічі як зі святом Пасхи, так і з Богом у Його небесних оселях.

о. Іван МАЙКОВИЧ:

— Кожен християнин складає собі певну обітницю. Що стосується харчування – їсти можна усе. Той, хто їсть – нічого не набуває, і той, хто не їсть (мається на увазі, що в час посту м’ясні та жирні страви обмежено) нічого не втрачає. Не потрібно з цього робити великого культу. У час Великого посту важливо дотримуватися милосердя та доброти. Кожна віра спасає по-своєму. Головне, дякувати Богу за усі ласки, які Він нам дає. Ми повинні в Ньому жити, рухатися, існувати. Під час посту старатися не обмовляти один одного, не вживати поганих слів, не проклинати, а бути добрим християнином.

— Чи важливо батькам проводити духовні бесіди з дітьми у часі посту? На що, зокрема, вони мають звертати увагу?

о. Руслан МАТВІЄНКО:

— Час посту – це час осмислення свого життя, детальна ревізія усіх своїх думок, слів та вчинків, це період висновків та змін, привчання до доброго, корисного та спасенного. В час посту важливо займатися не лише своїм особистим вихованням, але й пам’ятати про тих, хто нас оточує. Про це нас навчає наша Мати – Церква: «голодного нагодувати, спраглого напоїти, нагого зодягнути…». Ці настанови стосуються кожного з нас. Хтось не виконує їх в силу байдужості, хтось – через неналежне виховання. Тому важливо пам’ятати нам, що наше життя та призначення до нього розпочинається з дитинства. Піст як час стримання та змін, повинен стати добрим учителем і для батьків, і для їхніх дітей. Постійний достойний приклад, відвідування храму, спільна молитва, праця, відпочинок, повчання стосовно жи-ття та вчинків – це шлях до мораль-ної рівноваги та чесності дитини.

о. Іван МАЙКОВИЧ:

— Добре батьківське чи материнське слово завжди дитині допоможе. Природньо діти люблять своїх батьків, але, коли втрачається цей зв’язок, суспільні чинники діють на дітей – тому завжди треба йти на діалог. Необхідно молитися один за одного. Чоловік за дружину, дружина за чоловіка, діти за батьків, батьки за дітей. Ця спільна молитва єднає усіх.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.