У цьому році минає 480 років з моменту побудови костелу св. Миколая у Куликові

Куликів заснований на землях давньоруського поселення з ймовірною назвою Бощ, вже у XV столітті був потужним містом-твердинею. У 1469 році перемишльський стольник Миколай Гербурт надав йому міські права, 1569 року воно отримало магдебурзьке право, яке було підтверджене у 1690 році. У радянські часи до 1969 року, Куликів був районним центром, нині – це селище міського типу.

В 1399 році у Куликові завдяки архієпископу Якову Стрепі було засновано парафію та збудовано дерев’яний костел. До речі, саме згадка про костел є першим письмовим документом про містечко, і тому офіційно роком заснування Куликова вважається 1399 рік. Цей документ говорить, що галицький архієпископ Яків Стрепа закріплює земельний наділ за куликівським костелом.

Оскільки костел був дерев’яним, то довго він не простояв. З 1530 по 1538 роки на його місці побудовано новий мурований оборонний костел св. Миколая. Храм було зведено в стилі пізньої готики, а фундатором будівництва став тодішній власник Куликова Микола Гербурт Одновський. У ХVI столітті до костелу було прибудовано дві симетричні каплиці.

У 1766 році відремонтований після пожежі храм було консекровано. У 1821 році наступна пожежа суттєво пошкодила костел, проте його згодом знову відновили. У 1854 та 1926 роках здійснили реставрацію храму.

З 1940 по 1990 роки святиня була закрита та перетворена на склад пекарні, потім її передали греко-католикам, а 2000 року повернули римо-католикам, які провели грунтовний ремонт костелу.

Зараз костел у Куликові обслуговують священики з парафії св. Лаврентія у Жовкві.

КП “Туристичний інформаційний центр в м. Жовква”