Головна Економіка Ризоманія уражає буряк

Ризоманія уражає буряк

58
0

Вірус пошкоджує рослини з родини лободових (Chenopodiaceae), зокрема усі види буряків і шпинат. Переносником вірусу є гриб Роlуmyxa betae К., який сам по собі є слабким патогеном для буряків. Патогенність гриба зростає при набутті ним вірофорності — наявності в ньому вірусу, носієм якого він може стати, якщо розвивається в інфікованій рослині. Вірус може зберігатися більше 20 років у спорах (цистосорусах) гриба. У хворих рослин збудник постійно наявний у бокових корінцях і в самому коренеплоді. Збудник спричиняє порушення обміну речовин, уповільнення росту і розвитку рослини, а також процесу цукроутворення, внаслідок чого знижується урожайність коренеплодів на 50%-80% і цукристість більш, ніж на 3-5 %.

Ураження кореневої системи переносником вірусу — грибом P.betae К. відбувається за допомогою зооспор, які контактують з кореневими волосками молодих рослин цукрових буряків. Для розвитку гриба оптимальними є відносна вологість ґрунту 80%, температура 23-27°С, нейтральні і слаболужні ґрунти (рН 7-8). За температури нижче 15°С розвиток хвороби незначний. Вірус ризоманії і його переносник гриб локалізуються в основному в дрібних бічних корінцях і в стрижневому корені.

Захворювання проявляється зрідка у фазі 4-8 листочків буряків. Рослини, уражені у ранню фазу розвитку, нерідко гинуть або відстають у рості, при цьому спостерігається порушення фізіологічних процесів. Змінюється колір листків від світло-зеленого до жовтуватого. Інколи спостерігаються звужені прямостоячі листки з видовженими черешками. Вони виглядають як зів'ялі, нормального кольору, але коренеплід недорозвинутий.  Однак типові ознаки на листках зустрічаються дуже рідко, в більшості випадків вони відсутні, тому польова діагностика за симптомами на листках ускладнена. Характерні симптоми ризоманії проявляються на коренеплоді у вигляді розростання бічних корінців — ризоїдів, утворення ними "мички" чи "бороди". Коренеплоди уражених рослин дрібні, недорозвинені, з великою кількістю дрібних, переплетених між собою корінців. Особливо чітко діагностується хвороба під час збирання. Уражені рослини сильно відстають у рості, схильні до загнивання.

Фітосанітарні заходи: забороняється ввезення зараженого садівного матеріалу і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Карантинне інспектування, фітосанітарна експертиза завезеного імпортного матеріалу. З метою своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження полів буряка влітку та восени. При вогнищі захворювання запроваджується карантинний режим.

Агротехнічні заходи: дотримання сівозміни, ротація, чистий пар. Внесення органічних добрив, глибока оранка, знищення рослинних решток та бур'янів, вирощування стійких і толерантних сортів. Просторова ізоляція насінницьких насаджень від виробничих не менше, як 1 км.

Олег Зайвий, провідний спеціаліст — державний фітосанітарний інспектор.