Головна Життя Із користю для людей працює поштове відділення на Жовківщині

Із користю для людей працює поштове відділення на Жовківщині

24
0

Листоноші у всі часи були посланцями добрих вістей. А  ще їх порівнюють з прикордонниками. Бо, незважаючи на погоду, люди з великими сумками через плече, повними листів, повідомлень та іншої кореспонденції, ідуть «в люди». Звичайно, часи змінилися, і минуло те, коли в охочих надіслати щось поштою існувала єдина можливість: піти в офіс «Укрпошти» і, відстоявши довгу чергу, іноді не один раз, із почуттям виконаного складного завдання полегшено зітхнути. Зараз ринок місцевої поштової доставки досить багатий. Адже лише компаній з кур’єрської доставки вантажів в Україні діє понад шістдесят! Люди мають можливість користуватися послугами електронної, польової, повітряної, морської, експрес, авіапошти та поштоматом. Очевидно, що листи і невеликі пакети вигідніше надсилати «Укрпоштою», якщо ж необхідно надіслати щось у невелике місто чи село, то конкуренцію «Укрпошті» складає «Нова пошта».

Альтернативою листам стали SMS-повідомлення, та коли ми хочемо надіслати листа чи вітальну листівку на село дідусеві, який не має мобільного або ж не вміє написати есемеску, то прямуємо до відділення “Укрпошти» і знаємо, що за тиждень він отримає від нас вісточку.

Тепер не лише листи й листівки не дають сумувати листоношам. Про це та про інше ми з цікавістю слухали розповіді працівників Артасівського поштового відділення, яке на початку квітня цього року святкувало своє двадцятиріччя.

Восени 1995-го, після створення Артасівської сільської ради, гостро постало питання утворення місцевої пошти, адже Зіболківське поштове відділення обслуговувало мешканців аж дев’яти населених пунктів. Це добре розуміла  голова  сільради Алла Гнот. Вона, маючи тоді надійну підтримку усім відомого В’ячеслава Чорновола, активних депутатів Софії Камінської та Ярослави Висоцької (нині вже покійної), зробила все можливе й неможливе, аби мешканці Артасова, Могилян, Нагірців та Великих Передримих мали свою пошту. І першого квітня 1997 року у приміщенні Артасівської сільради у кімнаті, де раніше функціонував швейний цех агрофірми «Підлісне», було урочисто відкрито поштове відділення. Це була знакова подія для села. На відкриття зійшлося чимало люду із навколишніх сіл. Все було, як годиться в українців: і коровай на вишитому рушникові, і освячення та благословення духовного пастиря…

Із того часу спливло аж два десятиліття. Багато чого змінив науково-технічний прогрес, змінилися й самі люди. Та Артасівська пошта, слава Богу, працює. Замість п’яти працівників колись, зараз тут всього  двоє  листонош  та керівник Іванна Плахотнюк. Молода та завзята очільниця місцевої пошти пішла стопами дідуся – Іван Шевченко роками був завідувачем поштового відділення у Зіболках.  Попередницями ж Іванни у Артасові були Марія Данилевич та Любов Ілясевич. Листоноші Ольга Магдюк зі сімнадцятирічним стажем  та Стефанія Ях (8 років  роботи) розносять кореспонденцію у чотирьох населених пунктах. Їх з «пенсією» у сумці з нетерпінням очікують 107 пенсіонерів з Артасова, 117 – з Нагірців й Великих Передримих,  та 42 – з Могилян. Жінки у дощ і спеку долають із десяток кілометрів, прямують до всіх тих, хто їх виглядає, розносять виплати стареньким, приймають комунальні платежі та радо пропонують підручний продовольчий та промисловий крам.

У самому ж відділенні до послуг населення – газети та журнали, дитяча література, рецепти господинь, товари широкого вжитку. Тут швидко  замовлять  ліки потребуючим, електронні квитки, товар охочим від магазину «Ельдорадо», застрахують автомобіль.  Керуюча поштою радо розповідає про постійних відвідувачів – Галину Юрків, о. Михайла Підлипного, Віктора Шевченка,  Надію Струк, Ольгу Висоцьку, Наталію Нос та педагога з багаторічним стажем Євгенію Ілясевич. Такі люди підтримують, додають снаги, з’являється бажання працювати більше і з користю для людей.

Надія Байбула.