Головна Життя На Жовківщині мешкає 103-літній Григорій Товарянський

На Жовківщині мешкає 103-літній Григорій Товарянський

97
0

"Життя прожити – не поле перейти", — каже народна мудрість. І ця істина незаперечна, бо наповнити життя, дане Господом, добрими ділами, вдячними нащадками та гідними вчинками – зовсім непросто. Проте це вдається побожним, працьовитим й терпеливим до життєвих негараздів, які живуть і творять во ім’я інших.

У мальовничому Потеличі мешкає 103-літній Григорій Прокопович Товарянський. Ця людина пам’ятає про рідне село чи не все, що було на його віку: як священик Дороцький почав будувати церкву, як вручну з десятиметрових колодязів добували білу глину, про народних месників у лісах…

Тепер десятеро дідусевих правнуків, що є нащадками чотирьох його дітей, пишаються, що мають у своїй родині такого довгожителя. А секретом татового довголіття, каже донька Ганна, є його натхненна щоденна праця. Адже ще змолоду Григорій Прокопович видобував у селі білу глину, з якої робили іграшки та вручну кахлі до печей. То була надважка робота у глибоких колодязях, де підсвічували «карбітівкою» та черпали глину відром. Дві тонни глини за зміну – такою була тоді «норма».  Згодом таку працю навіть обіцяли прирівняти до шахтарської. Проте обіцянка залишилась обіцянкою.

А ще наш довгожитель столярував. Робив меблі, реманент для господарства. Та спокійно жити не дала війна. Аби не потрапити разом з родиною до Сибіру, добровольцем пішов на фронт. Воював на території сучасної Польщі. Дивом залишився живим після надскладного Сандомєжського прориву, що забрав життя сили-силенної людей. Дідусь і зараз чітко пам’ятає цю битву, говорить навіть про маршала Василевського, якого бачив та чув особисто.

Та горе-куля таки знайшла його на цій війні, і після серйозного поранення у кульшовий суглоб стрілок Григорій став інвалідом війни 2-ї групи. Медаль «За відвагу», орден Вітчизняної війни та орден Червоної Зірки – це нагороди, яких удостоївся сміливий потеличанин.

У важкі повоєнні роки довелось піднімати сім’ю, знову столярував, згодом будував дім, до 95-ти років співав у церковному хорі. Був депутатом двох скликань.
Донька старожила розповіла, що тато цьогоріч навіть ходив до Плащаниці, а нам, гостям, Григорій Прокопович залюбки заспівав «Христос Воскрес!».

Ми щиро бажаємо найстаршому мешканцю Потелича міцного здоров’я та родинного тепла, а також разом із його родиною радіємо за нашу націю, що має таких довгожителів.

Надія Байбула.

На Жовківщині мешкає 103-літній Григорій Товарянський