Головна Інтерв'ю Володимир Стахів: «Ми повинні об’єднатись, щоб зажити по-новому”

Володимир Стахів: «Ми повинні об’єднатись, щоб зажити по-новому”

135
0

В умовах сучасної політико-економічної системи України відбуваються великі зміни — триває процес проєвропейської реформації. І на цей поріг Україна ступає, втілюючи проект адміністративної реформи — децентралізації влади та об’єднання територіальних громад. Якою буде ця реформа, та яких змін слід чекати українцям, зокрема, жителям Жовківського району в умовах об’єднання громад, ми запитали у першого заступника голови Жовківської РДА Богдана Володимировича СТАХІВА.

— Богдане Володимировичу, розкажіть, будь ласка, що таке об’єднання територіальних громад для громадськості району, у чому суть адмінреформи та які можливі перспективи майбутнього розвитку?

— Об’єднання територіальних громад для кожного мешканця Жовківщини — це, насамперед, можливість жити по-новому: наповнення бюджетів, рентабельний розподіл коштів, які громада зможе самостійно та раціонально використати для покращення власного добробуту. В результаті громади матимуть змогу самотужки планувати  і втілювати можливості подальшого розвитку. Саме об’єднання територіальних громад приведе нас лише до кращого і зі сторони розвитку інфраструктури, і можливості створення нових робочих місць. Перед громадою відкриються перспективи залучення інвестицій для підвищення економічного потенціалу. Та громада, яка швидше і краще спрацює на залученні інвесторів, відповідно на її території розпочнеться процес розбудови, що стане запорукою відкриття нових робочих місць та нових надходжень до бюджету. Ми повинні чітко зрозуміти, що за умов адмінреформи ніхто не диктуватиме порядків зверху — ініціатива йтиме від самих громад.

— Від кого найперше  залежатиме добробут майбутньої територіальної громади, і в чому саме це проявлятиметься?

— Тут важливою є роль керівника. Я перш за все ставлю один такий вагомий аргумент: «Кого люди для себе оберуть, так і будуть жити». Виберуть достойного керівника, фахового, якщо він дбатиме про громаду, дослухатиметься до її порад і потреб, побажань —  громада справді відчує значні зрушення у покращенні її добробуту. Але ще раз скажу, основна робота — за керівником, основний потенціал розвитку залежить від кваліфікованого і вмілого очільника громади. Він повинен бути лідером громади, генератором нових ідей, авторитетом для усіх і відповідальним за громаду. І тому самі громадяни повинні зробити правильний вибір — обрати дійсно гідну та компетентну людину.

Важливою є і робота працівників тих відомств, які будуть виконувати основну роботу з управління різними галузями нової об’єднаної громади — тут також потрібні фахівці. Якщо керівник фаховий, то й колектив повинен бути фаховий, адже уся повнота влади буде віддана на місця. Іншими словами, будуть створені міні-районні центри, які матимуть ті самі повноваження, що й сучасні райцентри. Наприклад, на сьогодні місцева сільська рада здійснює 36 управлінських функцій, а об’єднана територіальна громада отримає їх аж 140 — різниця відчутна. Але разом із збільшенням повноважень — суттєво збільшиться і відповідальність.

— У чому актуальність проведення адмінреформи в Україні на прикладі інших країн Європи?

— У порівнянні з іншими країнами, в проведенні реформи ми маємо суттєві переваги, адже можемо брати краще із їхнього досвіду. Звичайно ж, легше вчитись на чужих помилках, аніж на своїх. Врахувавши усі труднощі інших держав, ми маємо багатообіцяючі перспективи у майбутньому. З правильним підходом до організації з проведення об’єднання громад, маємо всі шанси втілити його у життя набагато швидше. Наприклад, поляки йшли до процесу об’єднання декілька десятків років. А от ми, переконаний, за 2 роки гарантовано зможемо провести адмінреформу, головне, повторюсь, правильний підхід і розуміння цього процесу громадськістю. Упродовж  2015-2017 років вийдемо на новий ступінь адміністративно-територіального устрою в країні.

— Що повинна зрозуміти громадськість та які кроки до майбутнього об’єднання повинна зробити вже сьогодні?

— У нашому випадку для об’єднання територіальних громад держава зробила одну позитивну річ — дала можливість людям подумати та самотужки сформувати ті громади, які вони хочуть. Був також представлений перспективний план, де перераховано перелік чинників, від яких громади повинні відштовхуватись у процесі формування територіальних громад. І, щоб вони зрозуміли, що лише при об’єднанні стануть сильною спроможною територіальною громадою. В цьому, звісно, є свій плюс, але, водночас, і мінус. Позаяк громади самостійно ще не готові до такого кроку, аби вирішувати умови об’єднання, не володіючи належним науковим підґрунтям.
Із цього приводу у районі і є багато противників реформи, — люди бояться ліквідації сільських рад, бо думають, що їх інтереси представляти буде нікому і про них просто забудуть. Така думка абсолютно хибна. Інтереси кожної, навіть найменшої сільської громади  після об’єднання представлятиме староста. У нашому районі багато таких рад, до складу яких входять декілька населених пунктів, де немає представника, і нічого — люди живуть добре. Ми повинні думати про одне: при об’єднанні станемо сильнішими, адже усі фінанси, владу та повноваження віддадуть на місця.

— Що повинна на сьогоднішній день зробити місцева влада, аби закласти початки об’єднання територіальних громад? Які її основні завдання?

— На сьогоднішній день для сільських голів  та колективів місцевих рад головне завдання — правильно інформувати населення про об’єднання територіальних громад, збираючи сільські збори, та підштовхувати народ до прийняття правильного рішення. Дати людям належну інформаційну базу, яка допоможе кожному зрозуміти суть цієї реформи, її переваги, можливості і перспективи. Відповідно до положень методичного посібника про об’єднання територіальних громад, у якому чітко написано, що ініціювати процес об’єднання територіальних громад може сільський голова, депутатський корпус сільської ради, сама громада. Але, перш за все, сільський голова, як лідер громади, повинен бачити це об’єднання як позитивну річ для своєї громади  і спонукати до його проведення, проводити необхідну роботу з іншими головами, населенням. Якщо інформація буде донесена своєчасно і правдиво — громада зробить правильний вибір, а результат буде якнайшвидший і позитивний. Як сільський голова донесе до громади потрібну інформацію, так і відбуватиметься процес на практиці.

— Що таке спроможна територіальна громада, і за якими основними принципами повинні об’єднуватись громади?

— Спроможною територіальною громадою може себе називати та громада, у якій місцеві джерела поповнення бюджету, інфраструктура, кадровий потенціал є достатніми для вирішення органами місцевого самоврядування питань місцевого значення в інтересах жителів громади. Іншими словами, спроможна територіальна громада — це та громада, яка є економічно самодостатньою. І повірте у нашому районі таких громад дуже мало. Скажу, що після нового року їх можна буде порахувати на пальцях однієї руки. Тому процес об’єднання є неминучим.

Основним чинником створення територіальної громади є історичний. Як історично громади сформували, так і воно має бути. Другий — це географічний, адже важливою складовою є зв’язок і транспортне сполучення між громадами, які об’єднуються. І третім, найбільш вагомим, є економічний. Саме він відіграватиме дуже важливу роль, оскільки, які кошти будуть зосереджені в об’єднаних територіальних громадах, так вони і будуть жити. Усі повинні добре усвідомити те, що не усі громади рівні. У кожної ради свій фінансовий потенціал та свої можливості наповнення бюджетів — де більші, де менші. Вагомим фактором є акцизний збір, який дає переваги тим радам, що наповнюють бюджети у такий спосіб і можуть утриматись на плаву без дотацій із держбюджету. Проте не всі громади знаходяться в межах великих транспортних вузлів, відтак не всі мають змогу отримувати акцизний збір від реалізації нафтопродуктів на АЗС. Так само не усі мають прибутки від акцизу на тютюн та алкоголь від торгових точок. Ось чому фінансові можливості є дуже важливими. Громади повинні об’єднатись у комплекс, фінансовий потенціал якого має бути самодостатнім. На базі цих трьох чинників формуватимуться майбутні громади, які зможуть не лише існувати, а й розвиватись, розширюватись та розкривати свій потенціал. А це розширення генпланів для залучення інвесторів, щоб ті заходили і працювали, вкладали кошти, створювали нові робочі місця. Не менш важливим є укрупнення нових об’єднань — чим більше, тим краще. Середня кількість населення громади повинна сягати 7-10 тис. мешканців.

— Якою буде структура організації влади в новій об’єднаній територіальній громаді, та як наповнюватиметься бюджет?

— У новоутвореній громаді усі працюватимуть по-новому. Позаяк сама об’єднана громада буде тим самим райцентром тільки у зменшеному вигляді, з усіма функціями того ж району. Щодо організації діяльності апарату влади у громаді, то він також буде змінений. На чолі громади — голова з двома-трьома заступниками, секретар, більше двох десятків галузевих структурних відділів зі штатом близько 60 працівників. Також у різних населених пунктах будуть старости. Десь він буде один на село, в інших — один на два села. Він разом із депутатами представлятимуть інтереси малої громади у складі об’єднаної. Староста буде вибиратись на виборах мешканцями окремого населеного пункту. Голови об’єднаних територіальних громад також будуть обрані під час виборів. А склад апарату влади буде формуватися за поданням голови, береться до уваги і дорадчий голос старости, який буде, свого роду, радником і братиме участь у формуванні трудового колективу. Вагомою буде і думка депутатського корпусу під формування апарату влади, адже вони матимуть безпосередній вплив на його остаточний склад. Проте основний склад формуватиме голова. Тому та людина, яка іде на вибори голови територіальної громади, повинна мати напрацьований штат, який стане майбутнім кістяком владної команди. І найважливіше: цей кістяк повинен бути фаховим.

Що стосується бюджету, то його наповнення відбуватиметься за таким принципом: податок на доходи фізичних осіб — 60 %; екологічний податок — 25 %; акцизний збір — 5 %; єдиний податок — 100 %; прибутковий податок підприємств, фізичних осіб, установ — 100 %; податок на майно, нерухомість, транспорт та землю — 100 %. Думаю, що у майбутньому основним податком буде податок на нерухомість та землю. До цього ми з часом дійдемо. А надалі житимемо з податку фізичних осіб та акцизного збору.

— За які кошти відбуватиметься реконструкція інфраструктури у центрах об’єднаних територіальних громад?

— У цьому напрямку великі кошти на весь процес об’єднання, в
тому числі і на ремонтні та реконструкційні  роботи, дає держава, зокрема, регіональний фонд розвитку, Європейський банк регіонального розвитку. Вони сьогодні готові надати такі кошти, які мають нас звабити до проведення реформи. Це дасть змогу відремонтувати будівлі, ДНЗ, школи, Народні доми та ін. Я скажу так: "перші ластівки" виграють! Ті, хто об’єднається до виборів, будуть мати більші переваги у фінансовому старті та виграють на залученні додаткових коштів для заохочення до об’єднання інших громад. Щоб такі фінанси отримати, потрібна чітка програма стратегії розвитку громади, за її наявності можна отримати кошти, аби залучити їх до цільових проектів. Зараз кожен сільський голова повинен мати стратегію розвитку або подумати над її розробкою для майбутнього розвитку громади в умовах реформи. Адже, хто б не виграв вибори, йому прийдеться працювати, спираючись на стратегію — тому розробка такої стратегії є фундаментом майбутньої роботи інших голів. Проект потрібно розробляти на 30-40 років, залучаючи до цього кваліфікованих людей, науковців, економістів, а докладну програму — хоча б на 10 років. Такі стратегії повинні бути розроблені робочими групами під егідою науковців району, області.

— Які основні моменти повинні першочергово розглядатись у стратегії розвитку громади?

— Перш за все, це розробка детальних планів. Потрібно передбачити усі інвестиційні площадки, на яких можна буде розмістити потенційних інвесторів. Зробити аналіз цільової оцінки земельних ресурсів та оптимізувати цільове призначення земельних ресурсів. Громада ж не житиме одним кварталом — потрібні інвестиції. Це дасть змогу покращити надходження до бюджету, розвиток інфраструктури. У створенні стратегії потрібно враховувати і типологію господарювання громади, перспективні проекти, тип місцевості, географію, обсяг земельних ресурсів, рентабельність видатків під той чи інший проект — все це допоможе виділити найбільш вигідні для громади шляхи подальшого розвитку тих галузей та секторів господарювання, що мають найвищий потенціал. Кожен місцевий голова повинен чітко бачити, у якому руслі повинна розвиватись його громада і не думати зараз про себе, а думати про те, що він залишить своєму наступнику.

— Чи неминучою для нас є адмінреформа, і коли з’являться перші об’єднані територіальні громади на Жовківщині?

— Те, що реформа є процесом неминучим — це правда. Адже процес уже запущено. Коли народ не зможе самостійно об’єднатись із низів, то цей процес буде запущено зверху. Маючи досвід багатьох країн Європи, ми можемо зважити усі «за» і «проти». Проте до виборів, судячи з того, як зараз цей процес відбувається, думаю, що об’єднається дуже мало громад. Держава передбачила на проведення реформи 2 роки — з жовтня 2015 р. до жовтня 2017 р. Припускаю, що у новому році ми вже побачимо перші громади на Жовківщині. Саме вони отримають хороший старт для майбутнього процвітання — належне фінансування, самостійність та розширені повноваження.

— Дякую за розмову!

Спілкувався

Віталій СЛУКА.