Кування — найдавніший спосіб обробки металу

    204
    0

    Незважаючи на вивчені технології і звичні алгоритми дій,  кування — процес не те, щоб стихійний, а швидше непередбачуваний. Як поведе себе метал, що з вогню та полум’я, та не один раз, — невідомо нікому. День у день його доводиться підкорювати заново. Тим більше, що завдання весь час різні:  з одного ж і того ж шматка металу можна отримати гострі предмети або витончені.

    Кування — найдавніший спосіб обробки металу. Ковальське ремесло має тисячолітню історію. Місце, де здійснювалось кування, називали кузнею, а самого ремісника — ковалем. Він був найшанованішою людиною в селі, а люди вважали, що коваль наділений магічним даром. На Русі вважали, що повелителі вогню і заліза могли ворожити і відганяти нечисту силу. Ковалі Древньої Русі методом художнього кування виготовляли робочі інструменти для селян, зброю для дружини, підкови, прикраси кінської збруї, мечі, щити. Золоте століття художнього кування припадає на XVII-XVIII століття, коли вже було багато металу і  досвіду попередніх поколінь. Саме у цей період почали прикрашати кованим декором маєтки і садиби, церкви і паркові ландшафти. У роботах ковалів почали переважати не лише міцність і надійність, а й краса й оригінальність. Робота їх цінувалася високо, як раніше, але коваль уже повинен мати високий художній смак.

    З часом кування металів поширилося настільки, що у сучасному світі професія з віковою історією займає одне з найпочесніших та затребуваних місць. Із ковальським  мистецтвом ми ознайомились у Лаврикові.  Чотири роки у складських приміщеннях колишнього колгоспу працюють ковалі ТзОВ «Лавр» (Ігор Горбач). У їх руках метал перетворюється у ковані ворота, хвіртки, садово-паркові огорожі, віконні решітки, дашки, сходові та балконні перила, аксесуари для камінів, ковані предмети інтер’єру та інші вироби. Над цим працюють ковалі Олександр Сташків, Олег Реут, Микола Смолинець, Михайло Клап, кожен відповідає за довірену ділянку роботи від початку процесу й аж до готового виробу. Творча робота з ескізами покладена на Олександра, який передбачує художню складову і функціональність  металевих предметів.

    «Робота з металом — важка, але це особливе мистецтво, — розповів Олександр. — Це мистецтво, яке треба любити і відчувати. Після вищої педагогічної освіти працю вчителя змінив на роботу душевну й оплачувану. Ще з дитинства любив експериментувати із металом, а тому здобув другу ковальську освіту. У моїй сім’ї є художники, які пов’язані з мистецтвом напряму. Вважаю, що ковальство — це особливе мистецтво, пов’язане з металом і вогнем. Творчі задуми втілюю у виробах. Важливо відчути бажання клієнта і зрозуміти його смаки. Метал — довговічний і витривалий матеріал. Люди вибирають практичність і надійність, тому в основному замовляють ковані ворота й огорожі; перила, елементи інтер’єру — зрідка, бо це вже вважається розкішшю, її дозволять собі  одиниці.  Сучасний ринок диктує свої правила: «Якість за доступними цінами». Цього принципу ми й незмінно дотримуємось».

    Уляна Лащівська.