Головна Історія Павло Алепський: Хвала Україні!

Павло Алепський: Хвала Україні!

136
0

Серед багатьох письменників, мандрівників, які відвідували Україну і залишили про неї теплі спогади, зустрічаємо ім’я Павла Алепського – сирійського мандрівника, родом з міста Алеппо. Він служив секретарем Антіохійського Патріарха Макарія ІІІ, з яким двічі побував на українських теренах – у 1654 і 1656 роках.

Записки Павла Алепського (дата народження автора невідома, а помер він 1660 року) містять багатий матеріал про високо оцінені ним звичаї, культуру, побут українців, вишукану архітектуру міст. У 1896-1900 роках вони були видані російською мовою. Вперше українською мовою вийшли друком під назвою «Подорож Патріарха Макара» у львівському журналі «Життя і Знання» (1935-1936 роки).

Уперше вступивши на українську землю у Рошкові над Дністром, Павло Алепський відразу помітив високий рівень культури: «Починаючи цим містом, себто по всій козацькій землі, ми помітили прекрасну рису, що нас дуже дивувала: всі вони (мешканці), за малими винятками, навіть здебільшого жінки та дівчата, вміють читати та знають порядок богослужби та церковний спів. Крім того, священики вчать сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися по вулицях». (Особливості правопису зберігаємо).

Павло Алепський виразно відзначає високу освіченість української верхівки. «Серед монастирських наставників є люди вчені, правники, промовці, знають логіку і філософію та працюють над глибокими питаннями». (Мова про Київську Лавру й інші обителі). Багато нотаток залишив і про українську архітектуру, будівництво – міське, оборонне, церковне. Мандруючи Україною, автор констатує: «Дорога через Україну йшла здебільшого серед численних садів, що їм нема ліку, і ланів усякого збіжжя заввишки, як людина, наче те море безкрає, широке та довге. О, яка це благословенна країна! Що за благословенний народ! Який він чисельний!».

З України через Путивль Павло Алепський з Патріархом Макарієм ІІІ відправився до Москви, де пробули майже два роки. Побут у Москві Павло Алепський описує дуже непривабливо («Кремль нагадує каземат»), навіть незважаючи на те, що Патріарх одержав там багато подарунків. Зате мандрівники сповнилися наснаги, коли знову ступили на українську землю.

Досить докладно автор описує побут гетьманської столиці – Чигирина, гостинність Богдана Хмельницького, козацької старшини.

Справді, подорожні нотатки Павла Алепського – хвала Україні, українському народу.

Тарас ЛЕХМАН.