Головна Історія Рава-Руська на суші і… на морі

Рава-Руська на суші і… на морі

91
0

Виявляється, що у нашого славного міста понад сто років тому з’явився двійник на іншому континенті. На початку ХХ ст. равчани у пошуках кращої долі опинилися в далекій Канаді. У «Пропам’ятній книзі Українського народного дому в Винипегу». (Винипег, 1949. — С. 800) читаємо (правопис збережено): «Рава Руська, Манітоба, — назва парохії греко-католицької церкви в окрузі Росборн у Манітобі (провінція Канади — Я. С.). Назва перенесена з Старого Краю, де Рава Руська містечко в північно-західній Галичині. Походження назви не зовсім ясне. Це мабуть первісна назва ріки».
У 1904 році у названому окрузі був заснований шкільний округ № 1260 під назвою Руська-Рава, в сільській місцевості м. Росберн був побудований однокімнатний будинок школи. Вона діяла з 1904 до 1952 року. Нова школа була побудована в 1952 р. Закрита в червні 1965 р. На місці залишається лише фундамент будівлі, але меморіальна дошка, побудована в 1984 р., вшановує школу.

У переліку населених пунктів провінції Манітоби Рави-Руської немає. Можливо, поселення увійшло до складу іншого. Робимо спробу з’ясувати це.
У 1946 році в уже ближчій Франції, в Парижі, колишні в’язні табору Шталаг 325 у Раві-Руській заснували національну спілку «Ті, з Рави-Руської» (Ceux de Rawa-Ruska), яка об’єднувала тих із них, що вижили, і членів їх сімей. Починаючи з 1963 року, вони у складі делегацій приїжджають до Рави-Руської, щоб вшанувати пам’ять своїх загиблих побратимів. 15 липня 2005 року делегацію очолював тодішній Повноважний Посол Франції в Україні Ален Рені, 20 травня 2016 — Посол Франції в Україні Ізабелль Дюмон.

На логотипі спілки — руки в розірваних кайданках — вміщена назва «RAWA RUSKA». Вона є на медалі, виготовленій до 20-ї річниці створення табору (1962) і в написах на монументах, встановлених у французьких містах. Назва міста Рава-Руська згадується і у двох піснях, створених в’язнями равського табору і записаних на виготовленій платівці. А в інтернеті нині пропонують купити книгу колишнього в’язня табору Реймонда Джерні «Пекло Рави-Руської» (Raymond Jarny. L’enfer de Rawa-Ruska).

У 1964 році мені разом із учнями Рава-Руської школи-інтернату вдалося встановити листовний зв’язок із колишніми французькими в’язнями табору. Один з них, Арман Тупе подарував дітям свою документальну повість «Маруська», в якій розповідає про те, як йому при допомозі равчан вдалося втекти з табору. В одному з листів він писав: «Населення, особливо жінки і діти, кидали нам хліб, коли нас гнали по дорозі. Фашисти били їх, але наступного дня інші діти рятували нас від голодної смерті… Як відрадно далеко від батьківщини зустріти мужчин, жінок і дітей, які нас люблять і ризикують усім, щоб нам допомогти».

«Дітям Рави-Руської, які пам’ятають наших товаришів, що спочивають на землі українській» — з таким написом надіслав свою книгу колишній в’язень Лоран Кізель. Подарували свої книги колишні в’язні Андре Пізір та П’єр Гаскар. У 1961 році на прохання колишніх в’язнів равського табору, «табору краплі води і голодної смерті», як назвав його У. Черчілль, нафтоналивний танкер, збудований Херсонським суднобудівним заводом (спущений на воду 31 грудня 1960 р., довжина — 145,5 м, ширина — 19,2 м, висота — 10, 4 м, швидкість — 13 вузлів, вантажопідйомність — 10 000 т.) був названий «Рава-Русская». Судно увійшло до складу Латвійського морського флоту з портом прописки в Ризі (з 1992 року з написом на борту «Rava Russkaja»). Танкер експлуатувався до 2010 року і був розібраний в Лієпаї.

Капітан цього танкера Валентин Єгоров у своїх спогадах подає сміхотворне пояснення назви судна (мовою оригіналу): «Имя танкера «Рава-Русская» моряков удивило. А почему «Рава-Русская»? Оказалось, «Рава-Русская» — это название городка на Волыни. «Рава» в переводе означает «встреча». В этом местечке русский царь Петр встречался с польським королем для важных переговоров. В честь этой встречи городок и получил название «Встреча Русская».

У 1964 році гостем Рава-Руської школи-інтернату був моторист танкера, що популяризував у різних портах світу ім’я нашого міста, Борис Іванович Виноградов. Приїхав на запрошення дітей, які листувалися з колективом судна. Подарував дітям вимпел із зображенням танкера, альбом фотографій про нелегкі будні екіпажу судна.

І, нарешті, в уже зовсім близькому славному Львові, у 1993 році з’явилася вулиця з назвою Равська (колишня бічна Промислова). Є вулиця Равська і в Жовкві, і в Немирові, і в Угневі. А от у селі Равське (воно під назвою Голе Равське вперше згадується у 1646 р.) на вулиці Равській знаходиться Равська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

У 1980-х роках у місті працював есперанто-клуб «RawaEsperanto», засновником, президентом і викладачем якого був тодішній директор шпалопросочувального заводу, почесний громадянин Рави-Руської Георгій Урсуляк. Штучну міжнародну мову вивчали понад сорок равчан. Першу частину назви міста має колись славний футбольний клуб «Рава», а клуб велосипедного туризму втиснув її у назву «Велорава» (може, краще «ВелоРава» або «Рававело»?). А тим, хто в’їжджає в Україну з Європи, доводиться проїхати через пункт контролю «Рава-Руська»… Ось такий, дале-ко неповний, перелік використання назви вічно Української Рави. Можливо, що незабаром у польському місті-побратимі Томашові Любельському появиться вулиця Равська, а в нашому — Томашівська. Топоніміка не знає кордонів і політичних амбіцій.

Дуже хочеться, щоб Рава-Руська в складі України ввійшла до Європейського Союзу. Але для цього всі равчани, котрі в ній мешкають, і ті, що поза її межами, своїми, ідеями, проектами, коштами і працею довели її до європейського рівня. Цього від нас вимагає статус міста — одного з українських вікон в Європу.

Картою світу подорожував
Ярослав СЕРКІЗ, краєзнавець.

P.S. Щоб не бути голослівним, хочу висловити деякі свої ідеї, до реалізації яких готовий.
*Провести ґрунтовний науковий аналіз публікацій з історії Рави-Руської, розміщених в інтернеті.
*Опублікувати «Хроніку Рави-Руської» від її заснування.
*Підготувати і провести першу історико-краєзнавчу конференцію «Рава-Руська: історія і сучасність».
*Підготувати і видати довідник “Рава-Руська в іменах” (понад 160 персоналій). До нього включити розділи «Вони були в Раві-Руській» (про видатних гостей міста)
та «Бібліографію Рави-Руської».
*Підготувати до видання довідники «Пам’ятки Рави-Руської», «Вулиці Рави-Руської» та «Некрополь Рави-Руської».
*Практикувати проведення конкурсу «Зразковий будинок Рави-Руської», Свята вулиці та вікторини «Чи знаєте Ви історію Рави-Руської?».
На світлинах: танкер «Рава-Русская»; школа у Манітобі; Медаль — Medaille A Ceux de Rawа-Ruska 1942-1962.