Головна Культура Різдвяне свято «Таїна Різдва» у селі Купичволя

Різдвяне свято «Таїна Різдва» у селі Купичволя

148
0

Різдво… Щороку з незвичайним трепетом, з таємничим очікуванням і особливими сподіваннями в кожній християнській оселі чекають народження Бога-Сина. Ми всі — від Різдва Христового, бо інакше не було б ні нас, ні нашого християнського світу. В цьому суть радості від свята народження Спасителя.

Вшанували це величне свято вчителі, учні Купичвільської ЗОШ І-ІІ ст. та громадськість села Купичволі. Учні 9 класу (класний керівник Г. В. Бакалець), члени гуртка художнього читання (керів-ник О. М. Гевко) та учасники вокального гуртка (керівник С. М. Рачинська) підготували різдвяне дійство «Таїна Різдва». Це була справжня різдвяна вистава, яка поєднала Святвечір у родині і вертеп, що завітав до них.

Розпочали дійство читці (Д. Рудник, Г. Коляда, І. Винярська), які схвильовано, натхненно продекламували поезії про Святвечір, Різдво, про велич новонародженого Бога-Сина.

На сцені Народного дому — сільська оселя. Ялинка, на столі сіно під скатертиною, як для вечері накритий стіл, внесли дідух. За столом сім’я: батько (Д. Висоцький), мати (Л. Катарина), син (О. Довбуш), дочка (Х. Капшій). Вони ведуть розмову про Різдво і новонародженого Ісуса, традиції Святої вечері. Заходить Звіздар
(Т. Ричнюк) зі звісткою, що народився Спаситель світу, та просить дозволу колядувати і славити Христа-Бога.

Лунає коляда «Бог предвічний народився», входить Ангел (І. Винярська).

Заходять пастушки (О. Гиньків, О. Довбуш, О. Владика), говорять, що ніч по-особливому тиха й урочиста, все ніби в передчутті чогось незвичайного. Ангел сповіщає їм, що народився Спаситель, і радить їм іти до Вифлеєму.

Мудреці зі Сходу (В. Малицький, В. Леськів, Т. Висоцький) дивляться на найяскравішу зорю на небі і кажуть, що вона заведе їх до новонародженого Божого Сина. Цар Ірод (М. Лозинський) запитує їх, чи правда, що народилася Дитина, яка стане царем юдейським.

Ірод лютує і обіцяє вбити Боже Дитя. Вбігає чорт (П. Винярський) і повідомляє Іроду, що мудреці обдурили його, повернулись іншим шляхом. Ірод кричить до солдата (А. Гупало), щоб знайшли воїни Дитя і вбили. Повернувшись, воїн повідомив, що погубили десять тисяч і четверо малят, але Христа не знайшли.

Входить Смерть (С. Бакалець), і повідомляє, що йде стинати Іродові голову.

Князь Володимир (О. Лозинський) промовив, що він збудував Українську державу, навчав народ жити в згоді та мирі, а тепер просить в Ісуса, щоб Україна стала вільною і єдиною, а наш народ був повноправним господарем на своїй землі, щоб мир і спокій запанував на східній Україні.

Усі дійові особи вертепу вітають присутніх із Різдвом Христовим і бажають їм миру, любові, щастя, радості, благополуччя, терпіння, добробуту, спокою і Божого благословення:

Боже Всемогутній, не покидай нас,

Будь при нас щоднини.

Хай ласка нам зійде свята,

Хай сповняться Твої слова:

«Блажен, хто вірує, він в мирі буде жити

І Господа свого вовік віків любити».

І навіть чорт, усупереч своїй натурі, виступає проти дій сепаратистів на сході України:

Здоров будь, солдат вкраїнський,

Хочу у АТО служити.

Стану я боєць геройський,

Буду правду боронити.

Усе дійство супроводжувалось колядками. І на сцені, і в залі панувала не тільки атмосфера різдвяного свята. Це було єднання сердець, дум, помислів у час випробування на рішучість, міцність, стійкість, патріотизм.

Правда переможе, бо з нами Бог-Спаситель і наша віра в нього. В Євангелії сказано: «Коли щось потрібне кому, нехай просить у Бога, що всім дає без докору, і Він дасть йому. Нехай просить із вірою, не сумніваючись»…

Марія БАКАЛЕЦЬ, студентка Володимир-Волинського педагогічного коледжу, випускниця Купичвільської ЗОШ.