Головна Культура Учні Сопошинської загальноосвітньої школи створили власну творчу інтерпретацію повісті «Кайдашева сім’я»

Учні Сопошинської загальноосвітньої школи створили власну творчу інтерпретацію повісті «Кайдашева сім’я»

0
0

У 2018-му однією з пам’ятних літературних дат було відзначення  180 років від дня народження І. С. Нечуя-Левицького (1838-1918), українського письменника, відомого в українській літературі багатьма шедевральними творами, серед яких найпопулярнішим є «Кайдашева сім’я».

У ньому митець показує родину Кайдашів як нетипову модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців. У «Кайдашевій сім’ї» письменник заговорив не тільки про занепад високої ролі батька в суспільстві, не тільки викрив зло, яке оселилося в серці людини, попри сатиричність тексту «людей, які не сміються», адже щирого сміху в повісті майже немає. Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

Аби виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого, до звичаїв і традицій українського народу, творчості І.С. Нечуя-Левицького, прищепити інтерес до
наслідків власної праці, учні Сопошинської загальноосвітньої  школи, десятикласники створили власну творчу інтерпретацію повісті «Кайдашева сім’я», інсценізувавши уривки з твору.

Гра талановитих  самодіяльних акторів Олени Лещик (Маруся Кайдашиха), Максима Струка (Омелько Кайдаш), Ігоря Раковського (Карпо), Вероніки Москви (Мотря), Надії Котович (Мелашка), Артура Вільчинського (Лаврін), Петра Козенка, Богдана Гірника, Насті Рущишин, Вікторії Грабовської (діти Кайдашів) та інших обдарованих школярів, зокрема ведучих Олени Перетятко та Вікторії Левків, а також Марти Грабовської (баба Параска), Василини Хоменко (баба Палажка) заслуговували на найгучніші оплески. Декорації та реквізит для міні-вистави створювали автентичну атмосферу селянської хати та передавали дух того часу.

Завдяки інсценізації в учнів розширюється уявлення про можливості інтерпретації літературного твору, відбувається глибоке занурення в художній текст, розвивається  творчий потенціал учнів.

 І. Б. МУРДЗА, класний керівник