Головна Культура Цього року – 75 років від дня народження відомого режисера Івана Миколайчука

Цього року – 75 років від дня народження відомого режисера Івана Миколайчука

67
0

Цьогоріч минає 75 років від дня народження видатного українського  актора, режисера і сценариста Івана Васильовича МИКОЛАЙЧУКА. Людини, яка змінила наші погляди на образ українського кіно на екрані, яка стала символом національного обличчя в українському кінематографі.

Народився Іван Васильович 15 червня 1941 р, в с. Чорторня (нині Чернівецької області) у звичайній селянській родині. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, у 1961 р. — театр-студію при Чернівецькому українському драматичному театрі ім. О. Кобилянської у  1965 р. — акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпепка-Карого. Ще студентом, у 22 роки, зіграв першу роль у кіно — Т. Шевченка у фільмі В. Денисенка та Д. Павличка «Сон» (1964).

Після закінчення інституту І. Миколайчук став актором і режисером Київської кіностудії ім. О. Довженка. У 60-тих роках працював із С. Параджановим. Йому судилося стати провісником оновлення українського кіно. Цілковито віддаючи себе роботі, поступово втрачав зір; лікувався. Та не зважаючи на це, зумів побудувати яскраву акторську кар'єру. Миколайчук зіграв головну роль — Івана Палійчука — у картині «Тіні забутих предків», яка на міжнародному фестивалі в Аргентині здобула нагороду «Срібний хрест». У пе-ріод неосталінізму цей фільм було оголошено «небезпечним». Хоча картина й отримувала призи на кінофестивалях за рубежем, інформація про це приховувалася. Далі були ролі у фільмах «Гадюка», «Анничка», про які почала писати зарубіжна преса. У час політичної задухи. Ю. Іллєнко запропонував
І. Миколайчукові створити фільм про його родину. Так з’явилася стрічка «Білий птах з чорното ознакою», в якій І. Миколайчук мав зіграти роль Ореста Дзвонаря — сильну й волелюбну людину. Та за вказівкою ЦК КПУ І. Миколайчукові не дали цієї ролі. Ha VII Московському міжнародному фестивалі стрічка отримала золоту медаль, її закупили 57 країн. А на Батьківщині фільм згодом був знятий з прокату за «націоналістичний душок». На кіностудії О. Довженка було знято фільм «Пропала грамота» (1972), в якому Іван Миколайчук створив колоритний образ козака Василя, де виступив і режисером своєї ролі. Йому належить і музичне оформлення картини. Та чорне тавро націоналізму відіграло свою роль і тут — фільм зняли з прокату.

У 1972 р. І. Миколайчук у співавторстві з Б. Івченком написав сценарій за твором Г. Хоткевича «Кам’яна душа», проте втілити його в життя заборонила цензура.

І. Миколайчук був доволі талановитим сценаристом, саме він створив культові образи кіноперсонажів:  Любомира («Захар Беркут»), Русина («Народження людини»), Олексія («Коли людина посміхнулася»), Гната («Тривожний місяць вересень»), Руснака («Спокута чужих гріхів»), князя Володимира («Легенда про княгиню Ольгу»), комісара Громова («Комісари»), Давида Мотузки («Бур’ян»). Усі вони позначені тонким психологізмом, глибоким розумінням людської душі та високою майстерністю актора.

Відзначився І. Миколайчук і на режисерській ниві. Його кінофільм «Вавилон — XX» був дебютом  Івана Васильовича, як режисера. І вже на XII Всесоюзному фестивалі він був відзначений призом за режисуру. Через тяжку хворобу і тривалі переслідування рідкісний талант митця не був розкритий в усій його повноті й багатогранності.

Смерть не забрала його здобутків. Сьогодні — він визнаний геній українського кінематографу, який стоїть на рівні з такими постатями, як С. Параджанов та О. Довженко. Прикро, що багато задуманого він не встиг втілити (добре було б видати його сценарії, заявки, нариси). Але його кіноролі, фільми, сценарії, дібрана до чотирьох фільмів музика – скарбниця українського кіно. І сьогодні, всупереч тому, що довгий час українське кіно було повністю витіснене із телеекранів, з'являється нова ретроспектива — українське кіно потроху відроджується. І разом з цим починає відвойовувати свою українську, молоду, аудиторію, розкриваючи цінності справжнього мистецтва. І знову ми маємо змогу дізнатись про велетів українського кінематографу, зокрема про Івана Миколайчука.

Своєрідним проблиском відродження українського кіно є міні-фестиваль "Кіномистецтво ХХ століття. Класика українського кінематографа. До 75-річчя від дня народження Івана Миколайчука" у м. Жовкві. Він триватиме від 1 до 8 червня. У програмі кінофестивалю — трансляція фільмів у кінотеатрі ім. Т. Г. Шевченка м. Жовкви.

Глядачі мають змогу переглянути 8 фільмів (кожного дня по-одному) із класики шедеврів українського кіно, у кожному з яких Іван Миколайчук зіграв ключову роль. Серед них дуже відомі фільми "Сон", "Тіні забутих предків". До уваги кіноманів на фестивалі представлені й картини українського поетичного кіно, в яких Миколайчук ставав центром картини, де билась жива думка, вимальовувалость національне об-
личчя, пульсував людський біль. Це фільми "Камінний хрест", "Комісари", "Білий птах з чорною ознакою", "Пропала грамота", "Вавилон ХХ", "Анничка". Кожен із них є по-своєму особливим і змальовує певну частинку простого людського буття, у цьому і є унікальність класичного українського кіно, якого ми давно не знали. Власне такий кінофестиваль — це унікальна можливість заглянути у справжній світ звичного українця  та переосмислити себе сьогоднішнього, звернувши увагу на елементарних почуттях нашої душі, які так майстерно намагався передати нам Іван Васильович Миколайчук.

Підготував
Віталій СЛУКА.