Головна Культура В районному Народному домі відбувся вечір інтимної лірики

В районному Народному домі відбувся вечір інтимної лірики

79
0

"Твою красу я переллю в пісні" під такою назвою відбувся вечір інтимної лірики в районному Народному домі, приурочений 160-й річниці від дня народження Івана Франка. Організатори творчого вечора, зокрема заступник директора по роботі з дітьми Жовківської ЦБС Надія Хомишин разом із представниками відділу культури і туризму Жовківської РДА представити особистість І. Франка не тільки як геніального поета, громадського діяча, а й ніжну людину, яка прагнула в житті знайти справжнє кохання.
Літературну сторінку розпочали ведучі Надія Хомишин і Тарас Мудрий, директор районного Народного дому, в якій розкрили найпотаємніші куточки душі поета — велике, але багатостраждальне кохання. Вони також наголосили на ліричній драмі Івана Франка "Зів’яле листя", де закладена широка гама почуття поета, його неповторна співоча душа.
Під звуки ліричної мелодії завідувач відділу реклами книги та бібліотеки ЛОДА Юлія Соколова прочитала низку поезій Франка. Вірші "Картка любові" та "Я не лукавила тобою" декламували Максим Ханас і Тетяна Гожельник.

— Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; однак він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього величного почуття. «Хвилини, в котрих я любив,…були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості», — ці слова ведучої змусили кожного з нас зрозуміти, як нелегко було Івану Франку жити з вантажем любові і нероздільного кохання, очевидно тому така тиха і сумна його поезія.

А муза і біль, натхнення і розчарування так часто присутні у віршах поета. Як ось вірш "Якби ти знав, як много важить слово…", який мовою пісні виконало подружжя Надія та Ігор Сковрони (на світлині).

Із серцевих тремтінь, незаспокоєних мрій сплітався ніжний вінок пісень. Справді, інтимні вірші Івана Франка самі просяться у музику. Звучать пісні «Червона калина, чого в лузі гнешся…», «Як почуєш вночі край свойого вікна…», «Чого являєшся мені у сні…» у виконанні Народного вокального жіночого ансамблю "Журавка" РНД (кер. Дарія Купровська).

Тричі йому «являлася любов», тричі «в руці від раю ключ держала», і тричі поет втрачав надію на щастя. Нерозділене кохання залишило по собі «невтишиму тоску», засипавши снігом сподіване: «Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла». А найкращим другом Франка була «жінка, котра була поруч». Вона не була його палким четвертим коханням, вона була просто його дружиною. Про Ольгу Хоружинську та її життя поруч з Іваном Франком докладно розповіла шанувальниця його творчості, працівник дитячої бібліотеки Дарія Висоцька.

Якби не було, але потрібно подякувати жінкам, що надихали поета на чудові твори, без яких українська література не мала б такого чудового віночка поетичної творчості, що стали в ряд найкращих зразків світової інтимної лірики.
На завершення творчого вечора у виконанні соліста, завідувача Народного дому с. Могилян Миколи Стахури прозвучала пісня Кость-Анатольського на слова Івана Франка "Ой ти, дівчино, з горіха зерня".

Спасибі поетові за те, що умів так покохати і мав талант донести до людей свої почуття, спасибі за те, що створив неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.

Наостанок керівник відділу культури і туризму Жовківської РДА Галина Фесюк наголосила, «що любовну лірику Івана Франка варто читати з тишою в серці та так, щоб можна було мовчки спілкуватися із його душею, котра назавжди залишиться для нас яскравою зіркою, що наповняє любов'ю і коханням».

Надія ХОМИШИН.