Головна Листи Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам щодо втрати годувальника

Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам щодо втрати годувальника

235
0

Минулого тижня у редакцію надійшов лист від Василя Гульгуна, котрий стверджує, що інвалідам із дитинства, у яких помер мати або батько, повинні надавати щомісячну соціальну допомогу щодо втрати годувальника. «Це фактично ще одна пенсія: одна – щодо інвалідності, інша – щодо втрати годувальника. Однак є чимало людей, які не знають закону і не отримують цієї грошової допомоги.

«Хочу, аби компетентні представники пенсійного фонду, управління соціального захисту населення надали вичерпну інформацію про пенсії, які належить отримувати хворим».

Отож ми звернулися за роз’ясненнями до Ігоря Гуменюка, керівника управління соціального захисту населення Жовківської райдержадміністрації:
Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” (далі — Закон) від 16.11.2000 № 2109-ІІІ, право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.
Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу, відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога, відповідно до цього Закону, або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам". При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:
— інвалідам з дитинства I групи — 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
— інвалідам  з  дитинства II групи — 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
— інвалідам з дитинства III групи — 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;)
— на дітей-інвалідів віком до 18 років — 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується інваліду з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна призводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Порядок звернення за призначенням державної соціальної допомоги
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.
До заяви про призначення державної соціальної допомоги  повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування.
Призначена державна соціальна допомога виплачується інваліду з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
Цей Закон гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Пенсія по втраті годувальника
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 р. № 1058 (із змінами), пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:
• були на повному утриманні померлого годувальника;
• одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника.
Усиновлені діти мають право на пенсію по втраті годувальника на рівні з рідними дітьми.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення.
Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

Як подати документи для призначення пенсії? Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсій-ного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846. Згідно з цим Порядком, заява про призначення пенсії по втраті годувальника подається особою, яка має на таку пенсію право, особисто (або через законного представника) у міське управління ПФУза місцем проживання (реєстрації). У разі якщо особа, на яку призначається пенсія по втраті годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами за місцем їх проживання (реєстрації).

Для того, щоб пенсія по втраті годувальника була призначена з дня смерті годувальника, заяву на призначення пенсії слід подати в міське управління ПФУ не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня смерті годувальника. У разі пропуску зазначеного терміну пенсія призначається з дня подання заяви.
Необхідний страховий стаж: обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника, за нормами згаданого Закону, є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті.
У разі смерті пенсіонера або особи в період проходження строкової військової служби пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від тривалості страхового стажу на день смерті.

Розмір пенсій по втраті годувальника: пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах: на одного непрацездатного члена  – 50 % від пенсії за віком померлого годувальника, на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100 % від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами. При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.

Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника: даний вид пенсії призначається на весь період, впродовж якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії.
Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.

Яніна ТАРАСІВ.