Головна Освіта Отже, все-таки пів яблука, а не пів’яблука – про нову редакцію Українського...

Отже, все-таки пів яблука, а не пів’яблука – про нову редакцію Українського правопису

22
0
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

22 травня Кабінет Міністрів затвердив нову редакцію Українського правопису, яка замінить версію 1992 року

Як зазначили у Кабміні, рішення про оновлення редакції правопису ухвалили “з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм”. Розробниками цього документа є спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни та урядовці. Комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році. На їхнє переконання, це поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутися до “питомої української мови”. «Все заради того, аби українці користувалися правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя», — зазначили розробники.

«Кардинальних змін, що потребують перенавчання, у новому правописі немає, але збільшилася кількість варіантів написання», — кажуть у комісії. Переважно це стосується слів іноземного походження — змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офі-ційних документів найрадикальніші варіа-ції, запропоновані авторами проекту нового правопису, не зачеплять.

Ми вирішили дізнатися, які саме зміни торкнулися вже відомого нам правопису, і чого тепер вчитимемось. Отож, подаємо низку головних, на нашу думку, змін.

“И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також пропонують затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.

У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “любови”, “радости”.

Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” в іноземних власних назвах та деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із “ґ”, наприклад, як Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h] і фонетично близькі до нього звуки пропонують передавати буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” залишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонують вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

Більше “етерів”

Пропонують кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір ” — “етер”, “міф”, “міфологія” — “міт” і “мітологія”, “Афіни” — “Атени”.

Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні з голосними передаватиметься буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє”.

Менше дефісів

Слова з першими іноземними частками писатимуть разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина — через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка”, “пресконференція” і “експрезидент” писатимуть без дефісу.

“Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: «пів Києва», «пів яблука», «пів години». Разом з “пів” писатимуть лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”.

Авдієнція” та “фавна”

Пропонують урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документа допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

Затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово — тоді використовують лапки і назву пишуть з великої літери: сайт «Вікіпедія», мережа «Фейсбук», проте, коли родового слова немає — назву пишемо з маленької літери і без лапок: ґуґл, твітер (як це мало писатися раніше — невідомо, адже попередній правопис був затверджений іще в 1992 році).

Зміни торкнулися і загальних назв — коли їм надається особливий зміст, пишуться з великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше такий «привілей» мала лише Батьківщина).

Подвоїли приголосну «н» у слові «священник» (до цього воно було винятком і писали його з однією «н»).

P.S. Коментарі щодо змін  у правописі читайте у наступному номері часопису.

Підготувала Уляна Копоть

Ми поцікавились думкою щодо змін людей, з якими вони безпосередньо стикатимуться у професійній діяльності.

 

Любов КОНЮХОВА, доцент кафедри мови в  ЗМІ Львівського національного університету ім. Івана Франка:

— Тішимося, що Верховна Рада ухвалила мудре рішення. Попередній правопис — це калька з російської мови. Наприклад, у слові «помилка», за орфографічним словником, присутні два наголоси — на перший та другий склад. Щодо другого складу, то такий наголос властивий російській мові. До цього також можна віднести слова «нагідка», «наклейка». Новий правопис дуже доречний до слова «пів». Пів — це половина, але «половина торта» пишемо окремо, а «півторта» — разом. Значно полегшать вимову слова «авдиторія», «авдієнція», «діяспора».

Новий правопис складено надзвичайно розумно та доладно. Я вважаю, що це великий поступ уперед.

Марія САВКА, провідний спеціаліст відділу освіти Магерівської селищної ради:

— Мова — явище живе, тому й розвивається. Відповідно, правопис відображає ці зміни. «Це повернення до тих принципів, норм української мови, які властиві українцям», — зазначив Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства ім. Т. Г. Шевченка.

До  нових правил важко звикатимуть усі люди. Першими зміни відчують учасники освітнього процесу. Тішить те, що у тестах ЗНО найближчі п’ять років ці нововведення не враховуватимуть.

Мар’яна САЛО, вчитель української мови і літератури:

— Зміни до правопису мені імпонують. Наприклад, слово «священник» дітям не потрібно запам’ятовувати, а писати за загальними правилами. Щодо іншого, то з часом усі ми до відмінностей звикнемо. А те, що вони потрібні, зрозуміло, мабуть, кожному. У змінах задекларовано автентичність україського правопису, його самобутність. І це тільки на користь усім.

Марія ПАДЮКА, методист ІМЦО:

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

—  Учителі-філологи погоджуються, що український правопис давно потребував змін, бо радянська політика 30-х років продовжувала знищення української мови; викорінювалися  власне українські слова через засоби масової інформації, а згодом і  штучне нав’язування почуття меншовартості. Однак словесники вважають,
що цей правопис не відповідає усім вимогам сучасного життя. Не сприймаються зміни в окремих словах на фонетичному рівні (проєкт, проєкція, фоє). Паралельне
вживання слів (радості-радости, свіжості-свіжости) може штучно ускладнювати вивчення рідної мови.

Нелегко буде звикнути до написання та вимови слів: (анатема-анафема, мітологія-міфологія). Учителі підтримали зміни, що стосуються правопису слів іншомовного походження (безподвоєння приголосних – кк-, наприклад: Дікенс); написання слова «священник» з двома буквами -нн- (як письменник), у звертанні  — Ігорю, а не Ігоре.