Головна Освіта Свято – незвичне, веселе, музичне…

Свято – незвичне, веселе, музичне…

104
0

Відлік досягнень людини починається зі школи: з Букваря, з першої написаної літери і до атестата про середню освіту. Школа знайомить, розповідає, допомагає, виховує, навчає… Школа – це другий дім, у якому завжди  багато яскравих вражень та позитивних емоцій. Приємною мелодією для кожного з нас звучить шкільний дзвоник, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися.

…Щойно жовте листя почало втручатися в зелену усмішку вчорашнього літа, як дитячий гомін чарівним відлунням укотре пролетів маленькими коридорами Малопередримихівської ЗОШ І-ІІ ступенів нашого району. Але якось інакше, більш піднесено. Напевно, втомлені літньою тишею, стіни рідної альма-матер відчули довгоочікуваний ювілей – 80-річчя школи!

Заклад знаходиться в не досить зручному, проте гарному і затишному місці, біля лісу, і чарівна рапсодія осені звучить тут по-особливому, вітаючи усіх. Неповторна осіння палітра, невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря, догоряють яскравим полум’ям останні квіти. Спокій і тиша наповнює все навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець і пограється опалим листям та й знову кине на землю золото осені. А в бездонному небі – чиста просинь! І хочеться знятися у високе безмежне небо, і летіти, летіти, летіти…

Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного свої спогади, емоції, почуття викликають вони. Найчастіше – це дитинство, сміх, радість спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… І вчителі, які спливають час від часу у твоїй пам’яті до кінця твоїх днів; від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть у тобі і ти звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці. Дивно, але так воно є.
Школа… Колись ти бурхливо жив у ній, вчився, швидко ріс і мужнів, а тепер вона живе в тобі тихо і непомітно, але завжди присутня, готова зринути в пам’яті в будь-яку хвилину. І деколи хочеться повернутися у її багатоголосся і дзвінку радість, в ту дитячу безтурботність, де все було так просто і легко. Це справді найкращі роки у житті людини. Тому хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.

Святкування ювілею було не таким, як зазвичай.  Погода не вельми сприяла цьому, але, попри все, ювілей вдався. Як годиться, за християнським звичаєм, розпочали з подячного Молебню, який провадили о. Степан та о. Володимир.
Ми вітаєм щиро всіх присутніх
Учителів, випускників, гостей.
Хай залишиться   у пам’яті майбутніх
Наш 80-річний ювілей! – такими віршованими рядками продовжили уродини ведучі і запросили до слова директора школи  Галину Хмельнюк, яка щиро привітала учнів, батьків, педагогів, гостей зі славним ювілеєм: «80 років тому ми навіть уявити не могли, що в такому маленькому селі з’явиться школа, авторами якої стануть діти, вчителі, батьки. Є школи, які ще в день свого народження вирішили працювати на майбутнє. Саме така і наша школа. Ми прислухаємось до думки дітей, адже у них стільки бажань, стільки мрій, яких вони хочуть досягти. Як швидко збігає час. Сьогодні неможливо перерахувати усіх педагогів, які віддали своїй школі не один десяток  років. Дякую усім: дітям, батькам, учителям, старшим наставникам, керівництву, владі, спонсорам, меценатам і усім, хто не відмовляє у допомозі! Хочу побажати усім присутнім міцного здоров’я, родинного затишку, мирного неба, вірних друзів, омріяних досягнень. Бажаю, щоб ваше маленьке серце було багате на велике Боже милосердя, майте завжди в глибині серця корінь любові і будьте певні з того кореня виростуть тільки добрі справи. Хай щастить!».

День фестин був зігрітий особливим теплом спогадів дитинства та юності. Адже на квітучий 80-річний ювілей гостинно завітали гості – заступники голів Жовківської  РДА та районної ради – Юрій  Дубневич і Алла Жук, керівник відділу освіти та голова профспілкової організації  Жовківської РДА – Михайло Коваль та Ірина Бродик, голова села Зіболок Олег Гусак і директор Зіболківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ірена Жук, колишній вчитель Василь Пац та інші.
Багато випускників школи стали відомими. На святі до слова була запрошена випускниця школи, виходець із Малих Передримих, яка сьогодні є  керівником Жовківського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Віра Кожушко. В атмосфері панувало відчуття щирої любові і неприхованої радості від зустрічі. Насичена ювілейна програма не залишила байдужими нікого з гостей. Ностальгічний настрій навівали присутнім трепетні віршики малюків та цікаві номери; пісні, які нагадували про шкільні роки дзвінким співом, лунали у виконанні ансамблю школи, і найкращі господині села пригощали усіх своїми смаколиками.

Роздинкою свята стали виступи гостей – учителів з Артасова, які подарували  декілька  хвилин справжньої насолоди та гумору своїм сусідам та неповторних циганочок (місцеві вчителі).
Так, школа – це діти, педагоги та батьки. Вона живе горінням дитячих і вчительських сердець. Веселковим сміхом, який лунає над нею. На ювілеї від теплоти сердець заграли символічні кольори веселки, які злинули у небо, аби школа почала писати свою нову історію. А при допомозі друзів все стає набагато легше. Отож, щира подяка голові Жовківської районної ради Роману Горбаню, директорам Народних домів Жовкви та Блищивод – Тарасу Мудрому та Марії Поврозник, керівнику відділу культури та туризму Жовківської РДА Галині Фесюк і місцевим приватним підприємцям та усім, хто долучився до святкування.

Школа… Моя школа… ці слова відлунюють світлим почуттям у душі кожного. Віншуємо твою радість, що збираєш до свого порогу вчителів, випускників усіх поколінь як ознаку Духовності, Соборності і Єдності.
І не треба сумувати  на прощання
Треба заспівати вам – і все.
Хай про день цей добрий,   теплий спогад
Кожен з вас у серці пронесе!

Зоряна ГУМНИЦЬКА.