Головна Освіта Учні молодших класів першої школи з Жовкви вшанували рідну мову

Учні молодших класів першої школи з Жовкви вшанували рідну мову

5
0

Цвіти і смійся,  рідне слово, у серці щирому звучи!

21 лютого — свято унікальне. Винятковість його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузькородинним для людей, яких об’єднала спільна історична доля в єдиний моноліт — народ. Це свято — Міжнародний день рідної мови.

Днями учні 2-А і В класів Жовківської ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів під умілим керівництвом Марії Григорівни Жук теж долучилися до вшанування цієї славної днини, спробувавши через пісню, слово, вислів, гумореску, виставу тощо донести до глядача — своїх батьків, школярів 4-А класу (ке-рівник Марія Лех), що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і Батьківщину.

Яка мелодійна, солов’їна, калинова, дзвінкоголоса наша українська мова! Щасливі ми, що народилися і живемо на такій багатій, мальовничій землі — на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини…

Чужу мову можна вивчити за 6 років, а рідну — потрібно вчити усе життя. Мова — духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе у наших серцях. Змалечку, з молоком матері стараймось глибинно в душі створити світлицю, в якій берегтимемо найбільший скарб — рідну мову.

Неординарності в проведенні  відкритого заняття, у якому брали участь не тільки школярі, а й батьки, додала  повчальна гумореска, в якій зокрема йшлося про саме знання МОВИ своєї країни. Доповненням до кожного виступу дітвори звучала українська народна пісня під супровід музичного керівника Марії Демків.

Родзинкою відкритого заняття, приуроченого Дню мови, була вистава на мотив казки «Ріпка», фрагмент якої зображений на світлині.

Кожен виступ учнів супроводжувався щирими оплесками. Діти направду продемонстрували знання рідної мови в усіх її проявах.

Констянтин Ушинський говорив: «Поки живе мова в устах народу,
до того часу живий і народ… Відберіть у народу все — і він усе може повернути, але відберіть мову, і він ніколи вже не створить її… Вимерла мова в устах народу — вимер і народ…». На одній із шкіл є такий напис: «В незалежній державі недержавною мовою може розмовляти гість, полонений або окупант». Отож, пам’ятаймо, втративши свою мову, народ загине. Будьмо ж розсудливими, не губімо своєї неповторної, Богом даної мови! 

Зоряна  ГУМНИЦЬКА