Головна Поезія Вставай, народе, пробудись…

Вставай, народе, пробудись…

122
0

Події, які останнім часом розвиваються в Україні, не залишили байдужими нікого. Як наслідок, до редакції надходить багато матеріалів, де люди хочуть виразити свою підтримку нашим героям на Майдані. Не залишились осторонь і люди творчі, які у своїй поезії виливають біль і тривогу за нашу Україну, за її сьогодення, і за її майбутнє. Можливо ці вірші не претендують на професійне визнання, та всі вони написані за покликом душі і від щирого серця.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Шановні співвітчизники, дорогі євромайданівці!

Звертаються до Вас жительки міста Жовкви Марія Орищин та Надія Цісарук. Ми щиро вдячні Вам за мужність, стійкість і незламність під час революційного спротиву.

Із трепетом у серці, доземно – в низькому, шанобливому поклоні — схиляємо голови перед Славними Героями Небесної Сотні, що віддали найдорожче – своє безцінне життя за світлі ідеали демократії: за істинну незалежність, за справжню волю та щасливу долю українського народу, за європейське майбутнє нашої неньки-України.

Любий Києве! Ще в минулому столітті наш поет писав: «Ми є народ, якого Правди Сила ніким звойована ще не була!» — і ніколи не буде.

Дорогі Патріоти! На Вашу честь я також написала вірш «Євромайдан», який Вам і присвячую.

Також долучаємося до допомоги постраждалим і в міру можливостей надсилаємо 600 (шістсот) гривень від нашої сім’ї.

Слава Україні!

Вічна Слава Героям Євромайдану!

*** *** ***

В славному Києві  – у городі стольнім

Вийшли люди на Майдан за свободи вільні.

Стоїть народ незворушно за свою надію:

За відродження держави – найсвятішу мрію.

Узурпатор Янукович і його сатрапи

Простягнули в добро людське свої брудні лапи.

Влаштував кат на людей облави й сафарі –

За що собі заслужив найстрашнішу кару.

І на небі й на землі проклятий він буде,

Бо тортури та убивства не забудуть люди!

Будем зажди пам’ятати ми своїх Героїв,

Не простимо, не пробачим беркутів-ізгоїв,

Що продалися тирану, як ті проститути,

І вчинили в Україні ще однії Крути.

Стріляли та убивали снайпери безчесні,

І відправили у вічність Сотню Душ Небесних.

А Героям із Майдану – шана й вічна слава! –

Бо життя вони віддали за свою державу,

За Святії інтереси рідної Вкраїни,

За щасливу й гідну долю кожної людини.

Стійте, люди, на Майдані не одну ще днину,

Щоб прославити в віках нашу Україну,

Щоб ніколи не згасала її Духу Сила,

Щоб та Сила в Божій ласці увесь світ накрила!

Білорусія й Росія – сестри дорогії,

Поскидайте ж ви ярмо зі своєї шиї,

Щоб засяяли для вас промені свободи,

Щоб у мирі й дружбі жили слов’янські народи!

Марія Орищин, м. Жовква.

*** *** ***

Ой, ти славний наш Майдане,

В боротьбі перемагай.

Збирай друзів і козацтво

Ні на крок не відступай!

Ой, ти Боже наш єдиний,

В боротьбі нам помагай.

Визволяти рідну Землю,

Україну, рідний край!

Ви, три лідери країни,

Яценюк, Кличко, Тягнибок,

Ідіть, розженіть парламент —

Янукович впаде в шок.

Ой, ти славний наш козаче,

Коменданте Парубій,

Знай, що ми тебе не зрадим

І підемо дружно в бій.

За синів наших і дочок,

Що знущались, били їх,

І у лютії морози

Голими кидали в сніг.

Ми, сини є України,

Україну любимо.

Перед «Беркутом» проклятим

Голови не схилимо!

Доки в грудях серце б’ється,

Доти в нас надія є,

Переможем і докажем:

Україна у нас Є!

Василь ШУМИЛО, с. Кам’яна Гора.

*** *** ***

Не думаймо, що перлами

Встелятиметься нам дорога.

Не думаймо, що манна з неба упаде.

Пройде чимало днів і років,

Коли Вкраїна наша розцвіте.

Мабуть, на те є воля Божа,

І так сказав з Майдану наш отець.

Прийде, прийде до України воля,

Але нескоро ще кінець.

Вже пролилася кров, і брат пішов на брата.

Сповняються записані слова.

Але чому? Чому така страшна розплата,

Щоб Україна вільною була.

Невже, невже ми того варті,

Невже ми заслуговуєм на те,

Щоби знущалися над нами різні зайди,

А ми вклонялись їм за те?

І болить у мене серце,

І виходить на чоло холодний піт.

Чим залікувати можна рани,

Де поліг вкраїнський цвіт.

Хіба варте того Межигір’я?

Хіба варта та свята гора,

Щоб чиясь матуся-ненька

На смерть сина віддала?

Надія Куфальська, с. Малі Передримихи.

Вставай, народе, пробудись,

Прийшла важка хвилина.

Регіонали б’ють людей,

Страждає Україна.

В людей стріляють, авта палять

І очі вибирають.

Тітушки теж людей крадуть,

До гола роздягають.

Невже терпітиме народ

Знущання над собою?

Пора вже згуртуватись всім,

Так, як колись до бою.

Роман Лісович, с. В’язова.

*** *** ***

Не плачте, мамо, не сумуй, кохана,

Хіба я винен, що доля в нас така.

Та Україна про мене не забуде,

Бо мали Ви Героя… юнака.

Від вас я відійшов, це не моя провина.

За це в державі наведеться лад.

А ці, що мене вбили, — це кати народу,

Нехай вони вертаються в Росію всі назад.

Роман Лісович, с. В’язова.