Головна Проблема Чого тільки не почуєш на Жовківському базарі

Чого тільки не почуєш на Жовківському базарі

139
0

Тут  балакають про все: хто й коли Богу душу віддав, від кого й через що пішла дружина, у кого яка пенсія…

«Хліб по три гривні!» — почули ми нещодавно поміж жіночок на базарі. Невже? У таке зразу і не повіриш. А воно таки так! От ми і вирішили перевірити достовірність цих слів і вирушили за адресою колишнього хлібозаводу Жовкви.

Через відчинену хвіртку пройшли на територію та одразу до «будки», що нагадувала  колишнє КПП. Звідти виглянув немолодий чоловік, і на наше запитання, де тут можна купити хліб по три гривні, сказав, що у нього. Ми зазирнули у «будку». Там було, як на звиклій «сторожівці»: щось, пристосоване для сидіння та столу і якийсь старий стилаж з кількома хлібними решітками. Та ще й гість якийсь сидів – до працівника, очевидно, прийшов колега, побесідувати.

Ми чемно спитали чоловіка, як можна пройти до керівника підприємства. «А вам нашо він?» — насупивши брови, буркнув той. Ми сказали, що хочемо розпитати про «дешевий» хліб, який має попит у людей. Ця фраза подіяла на нашого співрозмовника, як червона ганчірка на іспанського бика. Він став багряний від люті, крикнув, що директора немає, а нас почав виштовхувати за хвіртку. «Вас треба гнати в шию! — пролунав ще один «комплімент». – Вийшли за браму!  — не вгавав сивочолий чоловік. – Людям – добре, а вони писати будуть!..». Ми намагалися пояснити дядькові, що ми цілком з благими намірами, але він нас не хотів слухати.

До нашого автомобіля,  що вже від’їжджав з-під брами, підбіг інший чоловік і представився директором підприємства. З візитки, яку він нам дав, дізналися, що то був директор ПП «Наша» Ігор Жук (підприємство спеціалізується на виробництві хлібо-булочних виробів, харчових добавок у харчовій промисловості, має кондитерський, ковбасний цехи, власний млин).

Він дуже вибачався за свого працівника і казав, що у нього вказівка – нікого не пускати «за браму». Як тоді ж люди там, «у будці», щоразу купували хліб, мали перепустки чи що?..

А ще там  продають молоко. Розливають продукт з бідона  (молоко, як пояснив директор, —  з фермерського господарства, ліцензоване, по 8 грн. за літр) у пляшки й посуд, який приносять зі собою покупці. Тільки от умови, де проходить реалізація, зовсім не відповідають санітарним нормам. Можливо тому нас дядько, що зі сторожової «будки», й виштовхав, коли дізнався, що ми з газети?

А хліб по три гривні, запевняв нас директор, — то несвіжий продукт, який не реалізували у крамницях і повернули на підприємство. «Це суто для корму домашніх тварин», — переконував нас співбесідник. Він навіть культурно кликав нас повернутися, зайти на територію підприємства знову.

Але нам чомусь не хотілося…

Яніна Тарасів,

Настя Вігурицька.