Головна Проблема Профілактика лептоспірозу

Профілактика лептоспірозу

2
0

Із початком літньо-ягідно-купального сезону починаються і літньо-ягідно-купальні хвороби. Не один раз ми чуємо, що хтось, з’ївши ягід чи овочів, — занедужав, хтось, покупавшись у водоймі  чи ставку, — захворів…  І чомусь думаємо, що це  десь там,  з кимось, а  з нами це не трапиться. Однак, не завжди так буває. Тому хочеться, щоб люди були уважні, обережні, прислухались до порад фахівців та берегли своє здоров’я.

Мабуть, всі чули, що є таке важке інфекційне захворювання, як лептоспіроз, яким, власне, частіше хворіють в цей період, коли починаються польові роботи, косовиця, купання та ситуація, що склалася з накопиченням та несвоєчасним вивезенням твердих побутових відходів на території району, де розвелась велика кількість мишевидних гризунів, які і є основними носіями лептоспір.

Для того, щоб вберегтися від цього небезпечного захворювання, необхідно знати, що джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспір із сечею і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природніх вогнищах є щурі, польові миші, землерийки, їжаки. В побутових осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.

Лептоспіроз — гостре інфекційне захворювання людей і тварин, спричиняється збудником лептоспірою, характеризується ураженням печінки, нирок, м’язів і супроводжується хвилеподібною гарячкою.

Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому грунті впродовж 270 днів, в природних водоймах — 7-30 днів, у харчових продуктах — декілька днів. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само, як кислоти і луги та дезінфікуючі засоби.

Захворювання від людини до людини не передається. Зараження лептоспірозом відбувається під час купання, пиття води з відкритих водоймищ, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, шлунково-кишковий тракт. Характерна літньо-осіння сезонність захворювання.

Захворювання у більшості випадків починається гостро, підвищується температура тіла до 39-40 С0, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабість, біль в м’язах, особливо литкових (діагностична ознака).

Розрізняють жовтяничну та безжовтяничну форми. При жовтяничній формі з перших днів хвороби з’являється жовтяниця шкіри з максимальним розвитком до 4-6-го дня хвороби.

Успіх лікування залежить від раннього звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов`язковою. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, кровотечею, міокардитом, набряком мозку, пневмонією, недостатністю кровообігу.

Тяжкий перебіг хвороби часто закінчується смертю у 14% хворих. Найбільш ефективним заходом профілактики лептоспірозу є проведення дератизаційних робіт в місцях заселення мишовидних гризунів та планова одночасна суцільна весняно-осіння дератизація на території міста, району, на яку мають виділяти кошти місцеві органи самоврядування.

Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз, рекомендується дотримуватись низки нескладних та водночас необхідних правил:

— ретельно мити продукти харчування перед вживанням в їжу;

— вибирати перевірені для купання водойми;

— для питних потреб та миття рук використовувати воду гарантованої якості;

— не ходити босоніж у заболочених місцевостях;

— при виконанні сільськогосподарських робіт дотримуватись правил особистої гігієни, зокрема використовувати гумові чоботи, рукавички.

— не використовувати для приготування їжі та не вживати овочі та фрукти (особливо при зберіганні їх в коморах та підвалах) з ознаками пошкодження їх тваринами.

— при появі перерахованих вище симптомів захворювання не займатись самолікуванням, а терміново звернутися до лікаря!

Дотримуйтесь цих порад і будьте здорові!

 

Марія СЛЮСАР,

лікар-епідеміолог.