Примхлива львівська держсанепідслужба не може зрозуміти, чи є небезпека від аварії в Грибовичах.
Після витоку води з гудронами зі сховищ поблизу Грибовицького сміттєзвалища, під тиском громадської думки владу таки змусили хоча б моніторити ситуацію у зоні лиха. Надійшла офіційна відповідь на запит депутатів Верховної Ради України від Державної санітарно-епідеміологічної служби України. У ній повідомляється, що моніторинг води у місцевих криницях вона проводить двічі на місяць. Щоправда, результати проведення моніторингу не вважає підставою для висновків. Так їй здалось…
Коли депутати-укропівці виїхали на місце виливу, голова сільської ради запевнив, що люди в селах повідомлені про те, що воду з криниць вживати не можна. У селах є водогони, то ж ризики не дуже великі. Не зовсім довіряючи представнику місцевої влади, укропівці заїхали у село Малехів. Там навіть не чули про те, що щось сталось. Зміни помітили лише за водою у Малехівці, річці, що тече через село. Довозу води не було. Водогін… Як виявилось, коштів, що виділили на це, вистачило на його проведення у село, на придбання авто для сільради, на ремонт клубу, але провести воду у власний будинок змогли, чомусь, не всі. Частина мешканців Малехова й досі користується криничною.
Влада Львова та області всіляко доводила, що поширення інформації навколо виливу води з гудронами — це просто піар. Активісти почали бити на сполох, вимагати проведення експертиз, писати офіційні запити, просити Київ вплинути на львівську «глухоту». Київ вплинув.
Потреба вжиття негайних заходів щодо Грибовицького сміттєзвалища та порятунку людей, які живуть у зоні ризику, очевидна. Проте відповіді вражають своєю безвідповідальністю. Недостатньо підтверджень критичності ситуації, потрібні рішучі дії, що виведуть людей із небезпеки. А їх немає. Безкарно немає. Із вражаючого у відповіді: із моменту утворення ГУ Держсанепідемслужби у Львівській області (у січні 2013 року) перевірка сміттєзвалища поблизу Грибович проводилась 1 раз: 25 травня 2013 року Жовківським районним управлінням держепідемслужби спільно із фахівцями ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України».
Перевірка службою ЛКП «Збиранка» з’ясувала, що:
1. З моменту експлуатації сміттєзвалища минули 3 експлуатаційні періоди. Сміттєзвалище продовжує експлуатуватись із порушенням вимог санітарного законодавства у сфері поводження з відходами: перешаровується лише 40-50% денного накопичення відходів.
2. Площа гудронових озер становить 7,3 га. землі і перекрита земляними дамбами.
3. Гудронові відстійники мають негативний вплив на навколишнє середовище: інфільтрація озер становить небезпеку для підземних вод через те, що вони містять солі важких металів (кадмію, марганцю, свинцю тощо). Це було визначено експертизою.
4. Початок робіт з рекультивації сміттєзвалища був визначений 1 січня 2012 року рішенням Львівської обласної ради ще 13 листопада 2011 року.
5. ТзОВ «Гафса» виконало першу фазу робіт:
на площі 23 га проведено часткову технічну рекультивацію на відпрацьованих картах звалища для створення системи дегазації полігону, а також проведено засипку відпрацьованих карт полігону і пробурено 150 свердловин для відбору газу.
Як повідомили у відповіді на депутатський запит, у січні цього року, коли стався вилив води з гудронами, «за результатами позачергового виїзного засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуації прийняли рішення моніторингу стану якості води у криницях мешканців сіл Малехова і Грибовичів. Моніторинг проводиться двічі на місяць».
На момент надання відповіді на запит фахівці служби провели 2 перевірки. А тепер увага! 13 січня 2016 року (через кілька днів після виливу) у воді із 5 криниць перевищень вмісту фенолів, нафтопродуктів, формальдегіду виявлено не було, як відповідає офіційно служба.
4 лютого 2016 року відхилень не виявили вже лише у воді 1 криниці із 5-ти перевірених: в одній криничній воді із п’яти виявлено перевищення вмісту нітратів у 1,25 раза, у трьох випадках – загальної жорсткості у 1,2 , 1,25 та 1,5 разів. Встановлено перевищення норм окисності у 1, 25 раза у двох пробах води, в одній пробі вміст марганцю перевищено в 1,4 раза.
Однозначного висновку щодо розливу кислих гудронів Львівська обласна держсанепідем-служба не робить через те, що(?!) «… згідно з протоколами від 16.02.2016 року, з 5-ти досліджених проб криничної води с. Малехова відхилення виявлені лише в одному випадку: вода з криниці не відповідає вимогам НТД за вмістом сульфатів (перевищення ГДК в 1,5 раза)».
Відбір води для моніторингу продовжують. Але очевидною є потреба проведення незалежного моніторингу. Бо виглядає так, що рішень і дій від державних органів не дочекатися.
За цифрами, суперечкою із владою, спробами змусити хоч щось, окрім розмов, робити, пригадується розмова із жінкою, там у Малехові, після виливу. Її криниця – у 50 метрах від русла річки Малехівки. Жінка з переляком бігла вкотре дивитись на воду цієї смердючої річки-проблеми. На прохання укропівців не брати воду з криниці, відповіла, що виходу не має, буде кип’ятити…
А за 200-300 метрів від її криниці береги цієї річки-посміттюшки були густо всіяні дохлою рибою, що спустили зі ставка, який знаходиться неподалік від її дому. Ставок живиться з підземних джерел, що знаходяться за 1,3 км. від місця виливу. Вода у ньому стала темнокоричневого кольору. Риба здохла. Люди ще живі…
Ігор МУРАВСЬКИЙ, депутат Жовківської райради, голова постійної комісії з питань сільського господарства, екології та раціонального використання природних ресурсів.
