Головна Проблема Смітниковий колапс, або як громаді Жовкви розв’язати екологічну проблему

Смітниковий колапс, або як громаді Жовкви розв’язати екологічну проблему

245
0

Проблема з екологією у нашому місті – на жаль, не єдина. Їх – чимало. Це і брудна річка, куди стікає міська каналізація, і старий асфальтний завод, що димить і забруднює повітря, і завалена відходами тварин територія колишнього «костомельного»… Але чи не найбільшою на часі, звісно, є сміття. Чому його так багато у місті? Чому ніхто не вивозить, коли повні контейнери? Що робить влада? Ці та інші подібні питання повсякчас на вустах наших співгромадян. Але мало хто, впевнена, знає справжню картину епопеї «Жовківське сміття». Ми з вами звикли питати всіх, але не себе. А що я, як громадянин, як патріот, як свідомий українець зробив для того, аби ця проблема на йоту стала меншою?..

Пропонуємо увазі читача позицію представників місцевої влади. Почуймо їх, поміркуймо, зважмо всі «за» і «проти».

Петро Вихопень, мер Жовкви. Найперше, хочу попросити  власників  індивідуальних житлових забудов, аби вони звенулися в офіс компанії «Аве-Львів», що знаходиться на вул Воїнів УПА, 24, у Жовкві, і заключили угоди на вивезення твердих побутових відходів (до речі, тут працюють щодня, крім вихідних, з 8.00 до 17.00 год., обідня перерва – з 12.00 до 13.00 год.). Аби й надалі у нашому місті не складалася така казусна ситуація, що мала місце в останні дні перед Великоднем, а саме: у Страсний Четвер я особисто був свідком того, як з майданчика для контейнерів, що по вул. Гагаріна, 22,  сміттєвоз від «Аве-Львів» забрав відходи, а через дві години сміття вже було стільки, ніби його ніхто й не вивозив. Не буду кривити душею, так, під’їжджали автомобілі, і люди з приватного сектору викидали до контейнерів мішки зі сміттям… (Ред.: журналісти нашого часопису неодноразово спостерігали заповзятливих підприємців, що мають у місті не одну торгову точку і ведуть уже роками досить прибутковий бізнес, які не уклавши угоди, вивозять до металевих урн, за які «хтось»  щомісяця справ-
но платить, повні мішки відходів. Напевно, доведеться їх крадькома знімати і фото виставляти у соцмережу Facebook  чи на сторінках «Відродження»).

Я, як мешканець індивідуального будинку, вже понад місяць не вивожу сміття. Органічні відходи компостую, а папір та пластик сортую та здаю. До речі, це можна зробити  у пунктах прийому, що знаходяться на вул. Б. Хмельницького (на території колишніх Будинку побуту та Жовківського ДОКу). Тож закликаю усіх мешканців, які ще не уклали угоди з «Аве-Львів» (і на їхніх особистих подвір’ях ще не стоять баки для сміття) або не сортують сміття, хоча можуть і мають це робити, утриматися від викидання відходів у баки, за які сплачують інші.

Ще однією проблемою є скидання людьми на майданчиках для сміттєвих баків сухих гілок та обрізаних дерев. Це зовсім нетверді побутові відходи, їх можна спалити у печі або вдома на городі, чи вивезти на майданчик організації «Теплокомуненерго», що знаходиться на вулиці Воїнів УПА, де у котельні вони будуть спалюватися і перероблятися на теплову енергію. Гілок дерев  компанія «Аве-Львів» вивозити не буде. І коли їх назбирається чимало, я, як міський голова, буду слухати докори і змушений буду наймати людей, транспорт, аби це все зі сміттєвих майданчиків вивезти. На це, звісно, витратяться чималі гроші з місцевого бюджету, гроші тих же жителів міста. Аби цього уникнути,  ми всі маємо зібратися, змобілізуватися і серйозно поставитися до проблеми зі сміттям у нашому місті. Поки триватимуть укладення угод, розставляння сміттєвих баків, мусимо перечекати цей непрос-тий період. І все тут залежить тільки від нас, самих мешканців.

На жаль, жоден населений пункт у районі не погоджується на своїй території створити тимчасовий полігон для сміття зі Жовкви. І це не дивно, бо люди налякані наслідками Грибовицького смітника. Ми домовляємося з іншими районами, містами, де є полігони, що частково беруть у нас сміття. Так триває вже дев’ять місяців.

Днями ЛОДА запросило на зустріч голів міст, де є свої полігони для складування сміття для підпису меморандуму про співпра-цю, який передбачає рівномірний розподіл всього сміття, що назбируватиметься з міст Львова та інших, що не мають полігонів, на територіях-полігонах міст, що підписали цю угоду.

Так, наприклад, минулоріч, після закриття Грибовицького сміттєзвалища, за вісім місяців з бюджету міста було витрачено більше мільйона гривень. І це додаткові, незаплановані кошти. А позаяк наші можливості складувати сміття на території району були вичерпані, то ми уклали угоду з «Аве-Львів», яка має угоди про вивіз сміття до інших районів.

Маємо перепросити наших громадян за ситуацію, що склалася, і попросити усіх поставитися з розумінням до цих незручностей. Адже не лише наші громадяни потерпають від такої невизначеності. Мешканці Львова, Кам’янко-Бузького та Городоцького районів теж зіткнулися з подібною проблемою.

Неодноразовими були, наскільки я знаю, й намагання  голови Жовківської РДА Надії Щур домовитись із громадами нашого району, аби у них на території тимчасово складувати сміття. Проте ці намагання не увінчалися успіхом. І навіть якби і вдалося домовитися, то з бюджету потрібні були б чималі кошти, щоб провести рекультивацію, обладнати під’їзд до полігону тощо.

Тому вважаю, що зустріч на рівні області забрала «політику» з конфлікту на фоні сміття. Поясню, чому. Бо і голова ОДА, і мер Львова спрацювали в одному напрямку. Зараз преса й телебачення, правоохоронні органи, екологічна інспекція будуть переконувати жителів усієї області, що порятунок від сміття – у наших з вами руках. Громади повинні це зрозуміти. І ще одне. Якщо є домовленість на рівні влади, і ми за це справно платимо чужому комунальному господарству, то чому наші машини повинні вертатися зі сміттям назад, бо їх не пустили активісти? На жаль, такі випадки непоодинокі.

Зараз зі Жовкви вивозить сміття  компанія «Аве-Львів», яка,  згідно з тендерною документацією,  взяла на себе зобов’язання кожному власнику індивідуального будинка, що уклав угоду, надати 120-літровий контейнер для сміття. За нього окремо платити не потрібно. Місячна платня від будинку (незалежно, скільки людей там мешкає) складатиме 40 гривень. Компанія випорожнюватиме бак кожні два тижні. Перші 200 контейнерів були завезені на вулицю Стуса. Треба сказати, що добру ініціативу проявив заступник голови РДА Юрій Дубневич, що завітав чи не у кожну господу на цій вулиці й заохотив людей до укладення угод з «Аве-Львів». Сподіваємося, що цей гарний приклад стане для усіх жовківчан добрим початком.

Хочуть відмовитися від контейнерної площадки й мешканці вулиць Степана Бандери та Івана Рутковича. Вони мотивують це тим, що чи не половина приватного сектора міста звозить туди непотріб. У них є вихід – укласти угоди й отримани баки на кожне приватне подвір’я.

Надія Щур, голова Жовківської РДА. У Жовкві завше сміттям «опікувалися» наші комунальники. І треба було домовлятися, шукати вихід на інші райони, щоб у нас те сміття забирали. Якби я була мером Жовкви, я б так старалася робити. Але сталося так, як сталося. Наша комунальна служба в один день припинила прибирати сміття, а «Аве» почала свою діяльність… З неукладеними угодами, з неповідомленими власниками індивідуальних будинків і так далі. Так, звісно, не робиться. І мало кому відомо, яких зусиль адміністрації, департаменту ЖКГ вартувало очищення Жовкви від сміття в останні дні перед Пасхою. Ми переживали за водія сміттєвоза, що поїхав за попередньою домовленістю у Дрогобич, а його туди не пустили…

Ми пробували продовжити угоду вивозити сміття у Червоноград, та на сесії місцевої ради їхні депутати не проголосували за це питання. Хоча для нас це були кабальні умови: 380 гривень коштувала тонна утилізації сміття,  та більше 1000 гривень – дотація кожної тонни. Пробуємо домовлятися у Новояворівську.

Я постійно збираю наших міських голів і прошу зайнятися цим питанням серйозно. Прошу поставити ящики для пластику, скла, паперу. Постійно наголошую, що треба вже нарешті почати сортувати сміття, як це роблять в усіх цивілізованих країнах. Запросіть мене для виступу на сесію міської ради, врешті-решт. Та чогось у Жовківській міській раді мене не чують…

Більше тижня ми шукали у районі місця, де б можна було поставити сортувальну лінію чи тимчасово складувати сміття. Так виглядало, що підходяще місце було би на території  Новоскварявської сільради або ж на території колишнього костомельного заводу (Воле-Висоцька сільська рада). Я зустрічалася з мешканцями, і вони заперечили таку пропозицію. Хоча Львів пропонував новоскварявцям зробити добру асфальтну дорогу, також допомогти коштами з дитячим садочком.

Але надії не втрачаємо. Бо вже приходять охочі молоді люди, що бажають займатися саме сортуванням сміття. Наразі їм не все підходить, проте, сподіваюся, добрий початок вже є. Маю надію, що все ж знайдеться громада, яка захоче – скажемо прямо — на смітті заробляти чималі гроші. Адже вже голова ОДА Олег Синютка обіцяє  дві сортувальні лінії. Не буде стояти осторонь й районна влада – допоможемо коштами, з обласних екологічних коштів – теж, бо потрібно спеціально обладнати місце, здійснювати  рекультивацію, також немало платитимуть й інші ради, що укладуть угоди.

Зауважу, що проблема зі сміттям — не лише у Жовкві. Шукають виходу з такої ж ситуації Дубляни, Куликів. Так, у Раві-Руській йде до завершення виготовлення документації на землю під сортувальну лінію. Наразі там складують сміття, так як складувалося у Грибовичах. Мер міста повідомив мене, що вони знайшли собі інвестора. Думаю, що сортування лише їхнього сміття займе кілька місяців, тоді вони зможуть сортувати сміття з цілого району. Добре, звичайно, якщо не виникнуть проблеми, місцеві мешканці погодяться на це. Поживемо – побачимо.

Моя думка – Жовква рано чи пізно прийде до запуску такої ж сортувальної лінії і на своїй території (я вже говорила про територію колишнього костомельного заводу). То є один з найоптимальніших варіантів. І за це, найперше, має взятися міська влада, має висвітлити перед громадою свою позицію, спитати думку людей.

Більшість відходів, які ми щоденно викидаємо у сміттєві контейнери, може отримати друге життя. Неперероблене сміття автоматично стає отрутою для довкілля, сортування ж значно полегшує його переробку. Щоб якось припинити процес накопичення відходів та засмічення нашої планети, необхідно навчитись правильно сортувати сміття – процес, при якому відходи поділяються на різні елементи. Вже давно у цивілізованому світі сортують сміття: органічні відходи, скло, пластик, метал та папір. Звісно, що окремо здають батарейки й використану побутову техніку. Адже в пунктах прийому вторсировини за це заплатять ще й гроші!

Ні в якому разі не можна палити пластик й одноразові пакети. Їх можна збирати у цю ж  пластикову пляшку, яку потім можна викинути у контейнер для пластику разом із ємностями для сирків йогуртів та розмаїтих десертів. Адже покинута просто неба, вона ще «житиме» понад 400 років!

Стараймося не брати зайвих пакетів у супермаркетах, навіть одноразових. Обираймо товари, що несуть менше залишків. Зрозуміймо і роз’яснімо сусіду, що сміття – це теж сировина, яку можна ще використати.

Міська влада має забезпечувати ефективне виконаня законів у сфері поводження зі сміттям у місті. Контрольні (екологічна інспекція) й виконавчі органи (поліція) повинні штрафувати порушників – тих, що смітять будь-де чи спалюють непотріб, навіть якщо це вони роблять на власному подвір’ї (адже палити слід лише деревину чи паперові відходи).

Комунальній службі обов’язково слід організувати сортування сміття на тому ж кладовищі. Адже тут люди викидають після прибирання могил усе разом: використані вінки, рештки трави, сухих квітів, зігнилу деревину, скляні, пластмасові та металеві підсвічники.

Звичайно, добре було б, якби сама держава змінила напрямок розподілу коштів на екологію, тобто гроші краще не перераховувати на утримання полігонів нових (витрати по відновленню землі під сміттєзвалищами, доставка питної води у прилеглі з полігонами населені пункти та інше), а вкладати в переробку сміття чи  компенсацію витрат магазинам та супермакетам за збір вторсировини.  Також на рівні держави повинне підтримуватися бажання підприємців отримувати гроші за допомогу у знешкодженні побутових відходів.

Головне, щоб на усіх рівнях слово не розходилося з ділом, і не довшала історія солодких обіцянок. Тому починаймо зі себе. Робімо по совісті, показуймо приклад іншим. Слідкуймо за роботою влади. Критикуймо, якщо треба, підказуймо, пропонуймо свій вихід зі ситуації, що склалася. Тоді внесемо лепту кожен, аби зберегти нашу землю чистою.

Надія Байбула.