І день іде, і ніч іде,
І голову схиливши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки.
Поезія Кобзаря – це поезія вічних питань, поезія пошуку істини. Це поезія болю і страждань, поезія боротьби, віри волі.
Березень. Ранок. У Малопередримихівській школі — метушня і рух. І раптом одна за одною виглядають голівки маленьких дівчат та хлопців у вишиванках, спідничках та шароварах. Зі сцени линуть трепетні голосочки учнів школи, ведучих святкового концерту – Анастасії Блятник, Ольги Сиротинської, Вікторії Герелей, виконавців віршованої програми, яка розповідає про тернистий та безсмертний життєвий шлях Т. Шевченка. У залі ллються пісні «На високій дуже кручі», «Шевченкова верба», «Славний наш Тарасе».
Зі щирістю та любов’ю до геніального поета України виконували поетичні й пісенні твори учні 1-9 класів: Наталія Сиротинська, Соломія Блятник, Володимир Турчин. Школярі також намалювали багато прекрасних малюнків, де кожна робота заслуговує щирих та теплих слів.
— Сьогодні ми відкриваємо для себе справжнього Шевченка, без перекручень, ідеологічних штампів, замовчувань, — підсумувала свято організатор – учитель української мови та літератури Надія Куфальська. – Знаходимо для себе близьке і зрозуміле в поезіях Генія народу.
Тарас Шевченко належить до тих обранців людства, які не дбали про особисте щастя, бо все їхнє життя – це служіння рідному народу, боротьбі за те, щоб у своїй хаті була своя правда і сила, і воля.
Заради найдорожчого, заради долі свого народу Т. Шевченко піднявся над світом Апостолом святої правди, провісником волі, поборником передової науки.
Зоряна Гумницька.
