Головна Свято З любов’ю до рідного краю

З любов’ю до рідного краю

78
0

«Пахне рідне село: і цвітінням лугів, і піснями гаїв, і полями – пахне цвітом село…»
Щорічно за традицією, жителі села Сопошина відзначають День села. Збігається воно із всеукраїнським святом, Днем Незалежності України, в якого цьогоріч ювілейна дата. Саме тому назва торжества «Україно! Я в твоєму імені живу» поєднала традиції й звичаї села із традиціями нашої держави.

У такий урочистий день завжди з’їжджаються до свого рідного куточка люди, які тут народилися,  де відчули справжню материнську ласку та доброту, цінні поради батька. Село радо зустрічає гостей.

Свято було направду особливим, по-родинному теплим і щирим. У центрі села зібралася вся громада, від наймолодших жителів до найстарших. Ніхто на святі не лишився поза увагою, усі отримали позитивні емоції та насолоду. Розпочалося святкування урочистими привітаннями від керівництва району, зокрема заступника голови Жовківської районної ради Алли Жук та депутата райради, голови бюджетної комісії Миколи Кожушка. Алла Іванівна побажала міцного здоров’я та добробуту громаді, наголосивши, що такі свята вселяють людям надію на краще життя і спонукають вірити в себе та у свої можливості.

Оскільки на території нашої держави точаться бойові дії, гинуть патріоти української землі, котрі захищають незалежність і цілісність кордонів країни, то не могли не згадати і наших захисників, учасників АТО, мешканців Сопошина. Сільський голова Михайло Ях безпосередньо на сцені вручив подяки та грошові заохочення хлопцям, а саме: І. Жуку, І. Сапізі, Б. Песоцькому, П. В’язівському, А. Тереху, А. Кусому, А. Греху, Р. Рущишину, І. Гуку, П. Віндюку, І. Дмитрашу, М. Леню, Б. Нюньці та О. Греху. Було дуже приємно, що усі повернулися додому живими та здоровими і провели цей день разом із нами.

До урочистого концерту організатори підійшли із творчістю та гумором. Готувалися серйозно. Ведучі від усього серця вітали теплими словами односельчан. Зі сцени дарували поетичні рядки, музичні композиції, які присвячували рідному краю та Україні, і діточки місцевої школи, і гості, й самі сопошинці. Усіх й годі перелічити: дівочий вокальний ансамбль «Джерело», який завітав на свято зі села Куляви, і  солісти Олександр Суль та Іван Звір Народного дому с. Волі-Висоцької, і дует Світлани Сороки та Каріни Добросинець (с. Смереків), і дитячий колектив місцевої школи «Маків цвіт», і сімейний дует родини Грех. Звичайно, неперевершений спів сестер Христини і Соломії Калічинських звучав на всій окрузі села. Не оминаємо увагою й найменшу учасницю святкування Дня села Оленку Б’єсик із патріотичною пісенькою «Маленька україночка», яка дебютувала на сопошинській сцені.  Напевно, жодне свято не лише у мальовничому селі, але за його межами, не обходиться без чоловічого вокального ансамблю «Срібні дзвони» (керівник М. Качмар), котрий виконує гарні патріотичні, народні  тощо пісні у різних обробках.  А ще заспівували Вікторія і Лідія Чубай, Наталія Полоцька та Соломія Шиян, Христина Джурик.

Особлива вдячність організаторам фестин, які доклали максимум зусиль. Насамперед, на свої плечі відповідальність за приготування до свята взяв Михайло Ях, голова Сопошинської сільської ради, котрий, до речі, дякував односельчанам, небайдужим до проблем громади, що беруть активну участь у житті села, також побажав селу розквіту. Оксана Клепач, директору НД с. Сопошина та Марія Грех, завучу з виховної роботи Сопошинської ЗОШ (безпосередньо займалися творчою частиною заходу та молодь населеного пункту. Окремо від усіх подяка за сцену, яку надала Жовківська міська рада.
Не довелося нудьгувати нікому із присутніх.  Сопошинці мали змогу скуштувати український борщ, біляші, насолодитися неперевершеними тістечками та кексиками, які з щирою усмішкою подавалися гостям. Смачні страви приготувала сопошинська господиня Ганна Чебеняк.

А далі – жива музика за участі гурту «Крок-Бенд» та хлопців із Мокротина, танці для усіх охочих. Сонце втомилося і тихо сідало за обрій, а сопошинці не відчували втоми. Тому запальна музика та святкові відгуки чулися на вулицях села й за його межами ще довго,  майже до ранку.

Зоряна МИКИТЮК.