Головна Особистості Йов Кондзелевич — іконописець європейського зразка

Йов Кондзелевич — іконописець європейського зразка

45
0

Йов Кондзелевич — геніальний художник-іконописець другої
половини ХVII – початку XVIII століть, який народився у 1667 році у Жовкві. З нагоди 350-річчя з дня народження проведено низку мистецьких заходів із вшанування великого митця.

У молоді роки Йов Кондзелевич переїхав на Волинь, де жив спочатку у Луцьку (там, можливо, викладав у братській школі), а потім більшу частину свого життя провів у Білостоцькому монастирі, заснованому у 1636 році луцьким земським писарем Семеном Гулевичем-Воютинським. До XVIII століття цей монастир вважався оплотом православ’я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж, основним заняттям Кондзелевича був іконопис, хоча є деякі намагання приписати йому ряд портретів. У 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». В 1690-ті Йов Кондзелевич працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський іконостас) та зображення пророків (Локачівський іконостас) (зберігаються в музеї Волинської ікони в Луцьку).

У 1698-1705 рр. Йов Кондзелевич на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скиту Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою «Богородчанський іконостас», згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове», «Христос-Учитель» та «Богородиця-Одигітрія», «Святі Антоній і Феодосій Печерські», храмова ікона «Воздвиження Чесного Хреста» та ін. Іконостас відреставрований в 1997-2005 роках у Львівській філії Національ-ного науково-дослідного реставраційного центру України і частково експонований в залах Національного музею у Львові ім. А. Шептицького.
Також, окрім великої роботи над іконостасом для Скиту Манявського, Йов Кондзелевич працював ще над декількома іконописними творами, виконаними як для Великого Скиту в Маняві, так і для його філіальних монастирів у Карпатському регіоні Галичини та, можливо, Буковини.

У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належать дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас» (зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).

У 1737 році майстер створив свою останню роботу «Розп’яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька (зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Ця ікона є датованою та підписною.

З нагоди 350-річчя народження великого українського митця, нашого земляка у Жовкві відкрито пам’ятну дошку Йови Кондзелевича. ЇЇ освятили священнослужителі о. Василь, о. Степан, о. Андрій. Мирослав Откович — народний художник України, Заслужений діяч мистецтв України, Володимир Герич — директор Жовківського ДІАЗу, Любов Дунець — перший заступник голови Жовківської РДА, Роман Горбань — голова Жовківської районної ради акцентували увагу на величі постаті Йови Кондзелевича на рівні з відомими майстрами пензля Європи. Жовківчани та гості повинні знати і шанувати багату духовну спадщину ве-ликого земляка.

Далі відбулася друга вагома мистецька подія Жовкви — у Жовківському заповіднику відкрито виставку «Велич і слава. Йов Кондзелевич. Європейський контекст». Роботи українського іконописця Йова Кондзелевича, який за своїм стилем та глибиною не поступається світилам Ренесансу — Ель Греко, Рафаелю, Тіціану, Дюреру, розмістили поруч зі зображеннями творів європейських майстрів. Автор проекту, кандидат мистецтвознавства Тарас От-
кович пояснив суть такого експерименту. Це демонструє відвідувачам, що іконопис українця, який більшу частину свого життя провів у монастирях Волині, за сюжетами, технічними та композиційними елементами надзвичайно близький до праць геніїв мистецтва зі світовим ім’ям.

— Хоч іконопис Йова Кондзелевича був у візантійському стилі, його філософія і всі відчуття — європейські. Це типово європейський художник. Переконаний, якщо б тоді він жив у Європі, то став би надзвичайно відомим, — додав автор виставки Тарас Откович — В італійців був Рафаель, а в українців – Йов Кондзелевич, який своєю майстерністю не поступався італійському колезі.

Виставка «Йов Кондзелевич. Велич і слава. Європейський контекст.» діятиме тривалий час. Представлені експонати можуть оглянути усі охочі у Жовківському заповіднику (вхід зі сторони замку). Відвідати виставку можна в усі дні, крім понеділка, від 10 год. до 17 год. (обідня перерва 13-14 год.).

Уляна ЛАЩІВСЬКА.