Головна Політика Наша боротьба – тиха, таємна та підпільна

Наша боротьба – тиха, таємна та підпільна

561
0

Сьогодні нашим гостем є керівник УНСО м. Львова Віталій Баб’як.

— Скажіть, будь ласка, що у Вашій організації відбувається, хто керує насправді УНСО ?

— Давайте речі будемо називати своїми словами та обґрун-товувати їх фактами. Справжньою УНСО – «Українською народною самообороною» — керує на Львівщині Ферцович Дмитро Михайлович. Вона була створена в 1991 році, а перша реєстрація відбулася 1993 року, яку на Рівненщині очолював легендарний Сашко Білий.

— А хто тоді Байса Петро і Байса Андрій? Вони кажуть, що саме вони керують УНСО на Львівщині.

— Це справжні самозванці та розкольники УНСО, і на цьому крапка. Давайте подивимось документи, які засвідчують створення їхньої організації. ГО «Українська націоналістична самооборона» керують Байси на Львівщині, а головним командиром цієї організації є Константин «Фуштей» і ГО «Українська народна самооборона». Як  бачите, ГО УНСО, якою керує «Фуштей», було створено в 2009 році, а «Українська народна самооборона» – 1993 року. Бренд «УНСО» ці самозванці використовувати не можуть. Його можуть використовувати справжні унсовці, які є в рядах «Української народної самооборони».

— Чому б Вам не сісти за стіл переговорів та якось об’єднатись і не сваритись?

— Ми неодноразово Байсам пропонували об’єднання, але все намарно.

— Причина в цьому якась є?

— Причина одна – продались «за кісточку» «Фуштею», за яким фактично стоїть Рабінович — активний депутат опозиційного блоку, тобто колишній регіонал — пряма рука Москви. Згадаймо відеоролик Сашка Білого, який говорив: «… поки в моїх жилах тече кров, я буду воювати проти комуністів,  і москалів…». Тому «Фуштей» не може керувати УНСО!

— Наскільки нам відомо, в їхніх рядах є і старі унсовці…

— Насправді є, але що вони там роблять, мені невідомо. Усі свідомі українці знають справжні прізвища людей, які руйнують нашу державу. І справжні патріоти, і націоналісти під керівництвом «Фуштея» ходити не можуть, тому що такі люди не об’єднюють, а розколюють націоналістичні сили в Україні.

— Скажіть нам, організація чи партія УНА-УНСО існує?

— Ні, це абсурд і обман. Партія УНА в 2014 році змінила назву на «Правий сектор». Тому такої партії чи організації УНА не існує. До останнього моменту офіційним керівником  УНА у Львові був Ферцович Дмитро Михайлович. Тому сайт УНА–УНСО «Фуштея» – обман. Уся історія УНА-УНСО , яка є на цьому сайті, правдива. Але людина на прізвище «Фуштей» до неї не має жодного відношення.

— Чи був скандал між Байсами та «Правим сектором» щодо партії?

— Повернути те, що віддали свідомо – ніхто і не заперечував, і рішення таке було Сашка Білого. Насправді все закінчилося тим, що «Правий сектор», якщо говорити по-простому, «дав під зад» Байсам.

Байси можуть плести інтриги та вводити людей в оману, ніякі вони  керівники УНСО. Ще раз повторюю, справжня УНСО – це Українська народна самоборона, яка була створена в 1991 році. Про це написано у  Вікіпедії. Після вбивства Сашка Білого, який очолював «Українську народну самооборону», розкольники перебігли в новостворену «Українську націоналістичну сомооборону».

— Ви добре знали Сашка Білого?

— Дуже добре його знав, як побратима, керівник УНСО  Ферцович Дмитро Михайлович. Вони могли між собою сперечатись, сваритись, жартувати, розмовляти на різні теми. Могли звернути увагу на недоліки одне одному. Згадували старі часи. Один і другий були в Чечні під час війни. Відчувалась між ними справжня дружба. Обоє були в організації на початках її створення. Більше про Сашка Білого може розповісти його соратник Дмитро Михайлович.

— Сашко Білий був одним із лідерів і керівників «Правого сектору», а Ви залишились як керівник УНСО?

— Хороше запитання.  В нас була довга розмова щодо «Правого сектору» і УНА-УНСО з Сашком Білим у Рівному. Це я коментувати не буду, тому, що воно повинно залишитися між нами. Але дещо з цієї розмови скажу. Сашко Білий говорив: «…УНСО – це стан нашої душі, а під яким брендом бити ворогів — не має значення». Останні його слова нашої розмови – це прохання до Ферцовича Дмитра Михайловича зібрати старий кістяк УНСО плюс молодь і об’єднати їх в диверсійні та штурмові підрозділи, так як він прекрасно розумів, що війна неминуча.

— Вам це вдалося?

— (Усміхається). Не скажем. Справжня  націоналістична боротьба – тиха, таємна та підпільна, без дешевого піару.

— Ви не боїтеся, що після вищесказаного Вами зацікавиться СБУ?

— Вона цікавиться дуже давно, ще з 90-х років, там дуже добре розуміють, що таке УНСО, де є старі кадри. Але в нашій команді є ті люди, які одне одного знають більше 15-20 років, перевірені різноманітними життєвими складними ситуаціями. Тому відстежити наші дії щодо ворогів їм дуже важко. Ми — немов наші попередники-оунівці.

— Як це розуміти?

— (Жартує). Б’ємо сепарів… І на фронті також.

— Наостанок скажіть: Ви стверджуєте, що Ваша боротьба – тиха, таємна, підпільна. Це яка?

— Ми дуже добре розуміємо, що на даний момент є ворог не лише зовнішній, але і внутрішній, з яким також треба боротися. Це продажні прокурори, судді, працівники міліції, чиновники різного рівня, які лише на війні спекулюють, набивають собі кишені  і всі негаразди, що відбуваються в нашій державі,  списують на гібридну війну. І ще дуже важливе: багато сепаратистів знаходиться на Західній Україні, їх необхідно відслідковувати і, до певної міри, не порушуючи закону, боротися з ними. А щодо українського націоналістичного підпілля – то воно було, є і завжди буде. І це дає можливість бити ворога   тоді, коли він цього не очікує і не знає хто, де і коли.

— Дякуємо за розмову.