Залишив він святіше над святим – то пісню, пісню щиру і величну. Зігріту вічним серцем молодим. Написано так вічно й поетично.
Цьогоріч Ігорю Білозіру виповнилося б 60 років. 28 травня 2000 року обірвалася струна, обірвалося життя великого поета, композитора Ігоря Білозіра. Він помер за свою пісню. 15 років минає з тих пір, як не вернувся в рідні стіни «Маминої світлиці» наш Кумир. Він завжди й у всьому був відданий мистецтву, сповідував високі мистецькі критерії і за своє коротке життя став національним символом. Кожна його пісня – святкова, врочиста несподіванка – це його щирість, чистота, краса. Його мелодії світлі і різнобарвні, як кольори вишиванок і писанок.
Днями в залі Жовківської ЦРБ для дорослих відбулася зустріч шанувальників творчості Ігоря Білозіра, організована спільно працівниками бібліотеки та районного Народного дому.
Обірвалась ще одна струна
Музичної еліти Львова.
І не відродиться вона,
І не замінить її нова.
Тебе вже, Ігоре, немає,
Струна твоя також мовчить.
Пісня твоя не замовкає,
Тепер вона гучніш звучить, — такими словами розпочала літературний вечір Наталія Парамонова, методист відділу культури і туризму Жовківської РДА. Щиро й проникливо надалі розповідаючи про життєвий та творчий шлях співака.
Пісня Ігоря вистояна часом, випробувана різними моментами: і політичними, і моральними, і мистецькими. Сьогодні ми піднімаємо цей пласт і бачимо, що це сходинка до нової України. Впевнено можна сказати: усі без винятку пісні Ігоря Білозіра – це вираз українського національного характеру. Ліричні – добрі, лагідні, ніжні, кожна – мудра. І в його героїчних піснях – зблиск шабель запорізьких, гомін слави козацької, одчайдушність, мужність, гордість і біль, що живуть у душі кожного українця. Ігор завжди був і залишається українцем по духу і по крові. Рідну мову любив понад усе.
Саме звучання його пісень та авторських віршів у виконанні Наталії Полоцької та Богдана Бовшика, Наталії Химиці на святковому дійстві стало окрасою заходу. А бібліографічний огляд «Ігор Білозір – недоспівана пісня», проведений Софією Кіх, доповнив святковість.
Народний митець – це особистість, яка покликана Богом жити і творити для народу серцем і душею. Особистість, яка готова віддати за свій народ навіть життя. Ігор був і залишається для нас усіх неперевершеним народним талантом.
Своїми спогадами від зустрічей з композитором ділилися присутні гості – перший заступник голови РДА Надія Щур, головний спеціаліст відділу культури і туризму Галина Фесюк, завідувач сектору молоді та спорту управління освіти Ольга Калиновська, бібліотекар Жовківської районної дитячої бібліотеки Дарія Висоцька.
Іван КОСТЮК, голова ГО «Гільдія підприємців Жовківщини»: «Він показав, як треба впевнено, чітко любити свою мову, творити її. Пишатися нею і захищати її, як сьогодні наші воїни-герої захищають державні кордони східних рубежів. І я вважаю, що про нього учителі на уроках музики повинні розповідати учням. Адже він — творець нашої пісенної культурної спадщини».
Марія КРЕХОВЕЦЬ.
