21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України на чолі з Миколою Азаровим «здійснив замах» на мрію мільйонів українців про європейське майбутнє нашої держави. Уряд поставив себе вище за Конституцію, українське законодавство та Волю Народу і прийняв розпорядження № 905-р, яким постановив припинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Таке рішення обурило переважну більшість українців, адже майже всі пов’язували підписання угоди про асоціацію з можливістю жити в країні з високими стандартами життя, в країні, вільній від корупції, в країні, де правоохоронні та судові органи стоять на сторожі громадян, а не охороняють «царька» з його ставлениками. Саме тому, ще 21 листопада на майдані Незалежності в Києві зібралося більше тисячі журналістів, громадських діячів та просто небайдужих громадян.
ЗА ЄВРОПЕЙСЬКУ УКРАЇНУ!
Після 21 листопада практично всю Україну охопив рух на підтримку підписання угоди з ЄС, який охрестили Євромайданом.
У Львові, Тернополі, Ужгороді, Вінниці, Хмельницьку, Івано-Франківську, Кривому Розі, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та сотнях інших міст і містечок України відбувалися багатотисячні мітинги, які вимагали від Президента підписати 29 листопада угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом на саміті у Вільнюсі. Свідомі громадяни вийшли на захист свого майбутнього. Обласні, районні та місцеві ради ухвалювали рішення і звернення про необхідність відновлення євроінтеграції України. Підтримала Україну і світова спільнота: українська діаспора збирала власні євромайдани майже по всій планеті!
Варто наголосити, що левовою частиною мітингувальників довільнюського періоду складали студенти. Молоді хлопці і дівчата – цвіт української нації першим кинув виклик бандитській корупційній системі. Саме молодь першою виступила на захист європейських прагнень України. Але їх щирих і довірливих, ідеалістичних і недосвідчених намагалася піддати маніпуляціям сама ж влада. Зі сцен Євромайдану рефреном звучали заклики до протестів без політики. Вони абсолютно суперечили суті Євромайдану, адже самі протести містили в собі політичні вимоги. Зрештою, ми всі стали свідками цієї масштабної провокації влади проти Євромайдану.
Незважаючи на багатотисячні мітинги, 29 листопада 2013 року Віктор Янукович таки не підписав угоди про асоціацію з Європейським союзом. Мрія мільйонів українців про європейську Україну опинилася під загрозою. Влада поставила власні інтереси та амбіції вище за волю українського народу.
«Бити не можна вбивати» – видається, що саме таку команду дали «Беркуту» в ніч на 30 листопада. Крапки, або коми вони мусили розставити самі. Зараз, мало хто сумнівається, що гасло «Майдан без політики» було неправильним та абсурдним. Всі ми знаємо фразу: «Якщо ти не цікавишся політикою – політика зацікавиться тобою». Бо побої «Беркута» – політичні, і мають біло-блакитний відбиток Партії регіонів.
ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ
30 листопада українці прокинулися в іншій країні. Після нічного розгону Євромайдану кожен зрозумів, що своє право на гідне майбутнє необхідно виборювати.
Кожен українець бачив телевізійні кадри як «беркутівці» на догоду владі жорстоко б’ють студентів та активістів. Ці звірі в погонах не розбирали хто перед ними: хлопець чи дівчина, студент чи робітник, журналіст чи пенсіонер. Били жорстоко. Били показово. Хотіли продемонструвати кожному українцю, що проти влади виступати не можна, що треба сидіти тихо. Озвірілі «владоохоронці» топталися кирзовим чобо-том по молодих українцях. Як шуліки вони кидалися на тих, хто рятувався втечею. Як в часи татаро-монгольської навали люди шукали порятунку в Михайлівському монастирі.
Наступного дня на вулиці Києва вийшло більше мільйона громадян. Мільйони українців вийшли на вулиці своїх міст та містечок. Батьки і діди залишили свої справи і рушили на майдани, щоб захистити своїх дітей та онуків.
Вони вийшли, аби не допустити нової бійні. Різко змінився настрій протесту, відбувся корінний перелом. Закінчилися пісні, танці, заклики бути толерантними – настав час бути мужніми. Кожен, хто стояв на Майдані відчував плече підтримки і руку допомоги, а тому міг сміливо дивитися у вічі ворогові.
Однозначно відбулася революція гідності, яка стала нашою найбільшою перемогою за часи незалежності. Мільйонна акція протесту засвідчила готовність українців до боротьби, а стійкість мітингувальників і взаємодопомога небайдужих довели, що перемога неминуче за нами.
До євроінтеграційних додалися й інші вимоги, без виконання яких неможливий подальший розвиток України, як демократичної держави. Перш за все – це вимога покарати винних у жорстокому розгоні Євромайдану, вимога звільнити новітніх політв’язнів та відправити у відставку уряд Азарова. Головною ж метою Майдану є повернення України на шлях європейського демократичного розвитку. Зрозуміло, що це неможливо за сьогоднішньої влади, тому обов’язковою умовою є її повне перезавантаження через проведення дострокових виборів.
ЖОВКІВЩИНА ЗА ЄВРОПУ
Жовківщина не залишилася осторонь мирних протестів. 24 листопада в Жовкві відбулося віче «За європейську Україну!». У рамках віча відбувся Молебень за Україну та за добру долю українського народу. Також учасники віча одностайно підтримали резолюцію про відновлення євроінтеграції України та підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Тоді ж було створено Координаційний штаб Жовківського Євромайдану на чолі з головою районної ради Тадеєм Шваєм. До складу штабу увійшли представники опозиційних політичних партій, громадських та молодіжних організацій, громадські активісти.
26 листопада на позачерговій сесії Жовківської районної ради депутати ухвалили рішення «Про відновлення євроінтеграції України та підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Над будівлею головного представницького органу Жовківського району – районною радою, поруч з синьо-жовтим прапором, замайорів стяг Євросоюзу.
29 листопада мешканці району долучилися до загальнонаціонального живого ланцюга від Києва до кордону з Європейським Союзом. Ланцюг проходив через місто Дубляни, село Малехів аж до міста Львова. Учасники акції тримали великі та маленькі прапорці України та ЄС, а також дружно скандували: «Україна – це Європа!».
Після нічного розгону Євромайдану Жовківщина під проводом Координаційного штабу активно долучилася до участі в новій хвилі акцій протесту. Зокрема, 2 грудня в Жовкві відбулося народне віче, а на черговій сесії, яка відбулася 10 грудня Жовківська районна рада ухвалила рішення «Про політичну ситуацію, яка склалася в Україні», яким підтримала вимоги українського народу.
Уже тисячі мешканців району побували в Києві і взяли участь в житті та боротьбі Майдану. Жовківчани та місцеві громади району підтримують Майдан продуктами харчування і коштами. Щотижня в Жовкві, Дублянах, Раві-Руській та багатьох селах і селищах району проходять Молебні за долю України та мітинги на підтримку Євромайдану.
ОДНА КРАЇНА – ОДИН МАЙДАН
Український народ став на мирну боротьбу за європейське майбутнє України та за демократичну владу. Якщо до 30 листопада громадяни виходили на майдан, щоб захистити свій європейський вибір, то після застосування владою сили, мільйони українців вийшли на вулиці за Україну – демократичну, вільну, українську Україну. За Україну без корупції, без насилля над мирними громадянами, без продажних судів, за Україну без Януковича!
Вже більше місяця майдан стоїть. Попри мороз і сніг, попри спроби силового розгону та зусилля провокаторів, попри скептиків, які хочуть посіяти в наших душах зерна сумніву, тисячі українців щодня на майдані Незалежності ви-ривають Україну з лап режиму. Кожен новий день Майдану – це маленька перемога над режимом, це безсонна ніч для представників влади. Режим не встоїть, якщо ми вистоїмо.
Майдан – це осередок свободи і справедливості, це новітня Запорізька Січ. Тут всі люди об’єднані одним почуттям – почуттям власної гідності. Звісно, режим так просто не відступить. Однак українці сильніші, бо нами рухає світло, а не темрява. Кожен, хто приходить на Майдан, – це промінь нинішнього сонця, яке вже скоро дотла випалить банду, яка узурпувала владу в державі.
Майдан – це постійно діючий осередок спротиву. Це – наш мобілізаційний пункт, звідки розпочався всенародний похід за очищення України від режиму кримінальних окупантів. Це і є наша вільна Україна, територія, яка вже непідвладна Януковичу.
Сьогодні влада в державі протистоїть українському народові, тому вся Україна має стати єдиним майданом, що очистить від Януковича нашу країну. З цією метою та з метою подальшої координації діяльності, її поглиблення та розширення 22 грудня учасники Народного віча, вирішили заснувати Народне об’єднання «Майдан», яке візьме на себе організацію руху спротиву по всій Україні. Разом і до перемоги!
Координаційний штаб Жовківського району.