«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
Бо ти для мене совість і закон».
Л. Костенко
Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Україна у своїй долі має такий день — 9 березня.
І знову, як щорічно, у цю весняну пору починає Україна день новий із Шевченковим іменем. У цей день багаточисельно люди різних поколінь вшновували Шевченка у Стронятині. Стронятинці люблять це свято, адже дух патріотизму тут не розвіявся, не пішов на манівці. Здавніх-давен тут шанували рідне слово, українську пісню та ім’я Великого Кобзаря. Традиційно проводять Шевченкове свято спільно громади села та школи. Святкова програма, приурочена 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, складалась із трьох частин. Під керівництвом завідувача Народного дому Олександри Миторак було організовано виступ хорової капели (керівник Зоряна Лещук), що розпочала свято із низки пісень на слова Т. Шевченка «Реве та стоне Дніпр широкий», «Думка» «Тече вода в синє море…» та багатьох інших.
На зміну одному поколінню сцену заповнюють учні школи, які продемонстрували фрагменти із дитячих літ Кобзаря. Юрій Принада виконав роль хлопця — Тараса, а Оксана Бринь, вчитель початкових класів, дуже вдало зіграла роль матері. А також була інсценізівка поезії Т. Шевченка «На Великдень, на соломі…», де учні 4-6 класів мали можливість поспілкуватись із Кобзарем (учень 9 класу Н. Мончук) та поділитися враженнями про придбані обновки до Великодня. Дуже цікавим та захопливим був виступ учнів 8-9 класів, які продемострували ІІІ дію вистави «Назар Стодоля», Назар — Роман Хом’як, Галя — Оксана Паславська, Стеха — Ірина Шпик, Хома Кичатий — Андрій Баранич, Гнат Карий — Володимир Лоза). Грою на бандурі зачарувала присутніх Наталя Охота, яка виконала низку пісень, приурочених Кобзареві («Дзвени, моя бандуро», «Кобзарі»).
У славний Шевченків ювілей згадували і про тих, хто поклав своє життя за громадське суспільство, за право народу бути господарем власної долі на рідній землі, за незалежність і цілісність України. У виконанні хорової капели прозвучала «Молитва», а тріо у складі О. Миторак, З. Лещук, Я. Хом’яка відтворили лемківську пісню, присвячену Небесній Сотні, «Пливе кача…». Весь зал, затамувавши подих, слухав жіночку старшого покоління, яка немало пережила на своєму віку. Вона прочитала авторську поезію, приурочену 200-річчю ювілею Кобзаря та подіям, які відбуваються в сучасному сьогоденні. Зі словами вдячності до присутніх звернулася завідувач НД с. Стронятина Олександра Миторак, її підтримала вчитель-пенсіонер Галина Маслюк, яка наголосила на тому, що такі свята потрібно проводити, адже це наша історія, минуле і майбутнє.
Ведуча свята Світалана Юрків підводить підсумки: «Сьогодні ми будуємо нову Україну, нове суспільство, разом із Шевченком. Україна починає новий день із Шевченковим іменем. Його полум’яне слово закликає нас любити свою землю, рідну мову, дбати про розквіт і славу держави. Тож не даймо спинитися поетовому серцю — це означало б і наш кінець. Повсякчас борімося за найвищі вершини нашого духу так, як навчав великий син землі української.
Сцену займаюють учасники хору. Звучить урочистий Шевченків «Заповіт».
Хай Заповіт Шевченка не загине,
Ми йдем за волю і за правду — з ним!
Бо Україна встане на коліна
Лиш перед Богом — більш ні перед ким.
Ірина КОРЧИК,
вчитель української мови та літератури Стронятинської ЗОШ.
