Свята церква від перших віків християнства високо цінила заслуги мучеників, їх почитає, ставить нам за взірець. До них належить і святий мученик Димитрій, якому церква дала титул великомученика й мироточця. Головна ціль святкування празників святих мучеників є та, що розвиваючи і подивляючи їхнє життя, ми вчимося від них свою віру любити, її цінити, практикувати та свято визнавати.
Ми, люди, часто подивляємо подвиги у житті інших подвижників, і кожен із нас хоче, в міру ласки Божої, чинити Богу приємні діла, і це нас духовно потішає, коли свята віра нашого життя є теоретично і практично реалізована в ласці Божій.
У Жовківському районі є декілька храмів, що мають ім’я св. мученика Димитрія. Один із них – у селі Замочку, настоятелем якого уже 10 років є о. Ярослав Малиш, секретар-референт владики Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїла Колтуна.
Що вдалось зробити для покращення парафіян, які плани на майбутнє, ми вирішили спитати о. Ярослава напередодні храмового празника.
– У 2003 році я одержав декрет-направлення на парафію в с. Замочок. Цьогоріч минуло десять літ моєї служби замочківцям. За цей час, починаючи з внутрішніх робіт і завершуючи зовнішніми, зроблено чимало.
Старалися щороку щось зробити для храму, оновити його. До речі, церква є пам’яткою архітектури (рік будівництва – 1790) і тому намагаємось зберегти її автентичність.
Насамперед замінили повністю ви-шиття, обруси; придбали новий престіл, який 2004 р. освятив владика Михаїл, тетрапод і проскомедійник. Реставрували світильники (павуки), образ, який дуже давній (1840-43 років) і оригінальний (з одного боку Пресвяте Серце Ісуса, а з другого – Матері Божої).
Здійснено благоустрій навколо храму. Найголовніше – це освітлення; вимикачі, щитки винесено на двір, адже храм дерев’яний.
Наступним етапом оновлення стала верхівка храму. Церква є трьохкупольна, і один купол був похилений.
У 2011-12 роках відновлено повністю зовнішній вигляд церкви: зробили купола, замінили дерев’яні конструкції, бляху, усе пофарбували. Окрім того, під час реставрації майстрині, п. Анастасії, відкрилася дуже цікава річ: над одвірком вдалось відновити оригінальні написи старослов’янською мовою.
А щодо задумів плануємо реставрувати дзвіницю, бо вона теж пам’ятка архітектури, зберегти її первісний вигляд. Далі – внутрішнє оздоблення храму. У зв’язку з тим, що втрачено деякий стінний розпис, так як мінялося балки. Даний храм дуже цінний, бо є два іконостаси – це рідкість. Тому намагаємося усе зберегти.
А ще хочеться, щоб парафіяни жили в мирі та злагоді.
Отож, довір’яймо в молитві наше життя Богові, а для розуму просімо небесної мудрості.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
На світлині: оновлений храм св. муч. Димитрія вибллискує золотоверхими куполами.
