Головна Економіка Любельська шахта: райдужні перспективи і поки що невтішні реалії

Любельська шахта: райдужні перспективи і поки що невтішні реалії

1858
0

Перш ніж висвітлити питання реалізації грандіозного проекту будівництва Любельської шахти на території нашого району, варто проаналізувати стан видобутку вугілля у Львівсько-Волинському басейні і забезпечення потреб теплоелектростанцій регіону. Тоді реальною стає потреба розвитку вугільної галузі на Жовківщині.

Паливно-енергетичний комплекс Західного регіону України, який створювався у 50-60 роках минулого століття, базувався на комплексному розвитку двох взаємопов’язаних галузей – вуглевидобувної та теплової енергетики. Для його успішної роботи найважливішою є чітка координація розвитку цих галузей єдиного циклу виробництва енергії. Через низку політичних причин, недостатню увагу до розвитку вугільного басейну та мізерне фінансування на шахтах використовується застаріле технологічне обладнання, що призводить до високої собівартості  вугілля та обмежує можливості його видобутку. На сьогодні видобуток вугілля у басейні істотно відстає від потреб енергетики регіону.

«Нищівного удару вугледобувній галузі було завдано через приватизацію Бурштинської та Добротвірської ТЕС компанією ДТЕК, що порушило напрацьовані десяти-літтями передумови забезпечення її стабільної та комерційно привабливої роботи. Це призвело до того, що щороку з Донецького вугільного басейну на ці ТЕС регіону завозиться 4-5 мільйонів тонн вугілля, унаслідок чого щорічні втрати на транспортні перевезення вугілля сягають 600-700 мільйонів гривень.» («Дзеркало тижня» № 7 від 27 лютого 2016 р.)

До ще більшої ціни вугілля призвело вилучення Червоноградської центральної збагачувальної фабрики зі структури ДП «Львіввугілля», що порушило єдиний технологічний цикл видобутку і постачання палива споживачам.

«На сьогодні з 23 колись побудованих шахт працюють лише дев’ять: шість належать ДП «Львіввугілля», дві – ДП «Волинь-вугілля» і шахта «Надія», яка підпорядкована Міненерго. Зовсім недавно в басейні видобувалося 15,5 мільйонів тонн вугілля на рік, торік – лише до двох мільйонів тонн.»

Тому, в результаті недостатньої уваги до розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну, накопичено цілу низку проблем, що призводять до постійних соціальних вибухів. Мешканці Жовківщини пам’ятають нещодавнє перекриття траси через невиплату заробітної плати шахтарям ("Відродження "№ 3). Доведені до відчаю працівники шахт у такий спосіб намагалися привернути увагу уряду.

У тій же статті «Дзеркала тижня» автор Анатолій Акімов пропонує шляхи подальшого розвитку Львівсько-Волинського басейну. Ресурсна база дає можливість створити потужний паливно-енергетичний комплекс, який здатний не тільки забезпечити регіон енергетичними ресурсами, але й сприяти розвитку економіки всієї країни. Зокрема акцентується увага на перспективному Південно-Західному промисловому районі Львівсько-Волинського басейну, у межах якого виявлені Любельська вугленосна площа з балансовими запасами у 700 мільйонів тонн (у тому числі 200 мільйонів тонн коксівного вугілля) та Тяглівське родовище (балансові запаси – 400 мільйонів тонн вугілля).

Для запобігання потужному соціальному вибуху треба зберегти подальшу роботу всіх діючих шахт ДП «Львіввугілля» з подальшою їх технічною модернізацією і вирішити проблему 100-відсоткового відвантаження вугілля на Добротвірську та Бурштинську ТЕС. Згідно з висновками Інституту вугільних енерготехнологій (ІВЕ) Національної академії наук України, який проводив дослідження можливості використання вугілля чотирьох верхніх пластів на полі суміжної шахти «Любельська-3», вугілля марки Ж придатне для використання в якості енергетичного палива. Причому, його можна використовувати і як часткову заміну на вітчизняних електростанціях атрацитового вугілля, видобуток якого проводиться на тимчасово окупованих територіях Донбасу, та імпортується з Росії та ПАР. Запасів такого вугілля на полі цієї щахти близько 90 млн. тонн. Крім цього, шахти «Любельська № 4» та «Любельська № 5» містять ще близько 400 млн. тонн енергетичного вугілля.

Отож, з вищенаведеного стає зрозумілою перспектива й потреба будівництва шахти у нашому районі з метою розвитку паливно-енергетичного комплексу не лише регіону, а й в цілому держави, зменшення енергетичної залежності, вирішення низки соціально-економічних проблем місцевого рівня.

Небайдужі читачі газети «Відродження» цікавляться долею новітнього для Жовківщини проекту – будівництва Любельської шахти. Разом з першими особами району – головою Жовківської РДА Надією Щур та головою Жовківської районної ради Романом Горбанем – ми завітали на дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля», яке координує процес будівництва Любельської шахти (на світлині). Його керівник Ярослав Гумен разом з провідними спеціалістами ознайомив з одним із найбільших інвестиційних проектів в Україні та розповів про нинішні проблеми його реалізації.

Історія Любельського родовища розпочалася на початку 70-х років минулого століття. На території Жовківського та Сокальського районів у надрах біля сіл Любеля і Кулява розвідані значні поклади коксівного вугілля високої якості. На цьому родовищі планувалося збудувати 5 вугільних підприємств, а першим – копальню «Любельська» № 1.

Будівельна історія шахти «Любельська» №1 розпочалася ще наприкінці 1996 року. Тоді було створено спільне українсько-австралійське підприємство «Любеля Сі-Сі-Ай» з рівними частками в статутному фонді. У зв’язку зі складною економічною ситуацією в Україні, Мінвуглепром не виділив кошти для початку реалізації цього проекту. Україна відмовилась від своєї частки на користь партнера-інвестора. І лише тоді розпочалися інтенсивні роботи з підготовки будівництва копальні.

Дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля» компанії «Lubel Coal Company Ltd» володіє Спеціальним дозволом на користування надрами (реєстраційний № 3826 від 12 квітня 2006 року), що наданий з метою видобування кам’яного вугілля на полі шахти «Любельська» №1-2, що включає дві ділянки. Дочірнє підприємство й реалізовує проект будівництва на території нашого району.

Шахта «Любельська» № 1-2 – нове високотехнологічне вугледобувне підприємство європейського зразка, яке вестиме видобуток коксівного вугілля дефіцитних марок.

Щорічна потреба в коксівному вугіллі вітчизняних коксохімічних заводів складає 36-38 млн.т. Українські шахти добувають тільки близько 24 млн. т. коксівного вугілля в рік. Різниця покривається за рахунок імпорту, переважно з Росії. При цьому, віддаленість від районів видобутку суттєво підвищує вартість вугілля за рахунок транспортної складової. Будівництво нової шахти значно зменшить залежність коксохімічної промисловості від імпортного вугілля.

Реалізація проекту обумовлена попитом на світовому ринку на високоякісне коксівне вугілля на тлі виснаження його запасів на багатьох родовищах і згортання вугледобування у таких традиційних гірничодобувних країнах Європейського Союзу, як Німеччина, Великобританія та ін..

Шахта «Любельська» проектною потужністю 8 млн. тонн рядового вугілля, з випуску коксівного концентрату – 6,2 млн. т. Глибина залягання пластів від 700 до 930м. Товарна продукція шахти «Любельська» — високоякісний коксівний концентрат марок К і Ж. Властивості збагаченого вугілля відповідають  кращим маркам коксівного вугілля, представлених на світовому ринку.

Проект «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну України» розроблений генеральним проектувальником – державним інститутом ПАТ «Луганськдіпрошахт» у 2008 році, залучалися інші інститути відповідно до профілю їх діяльності. Надавали допомогу і закордонні партнери. Так, сучасну збагачувальну фабрику проектувала американська фірма СЕТКО. Таким чином, будівництво шахти відповідає усім вимогам сучасних світових стандартів. Головна вимога – мінімальний вплив будівництва й експлуатації шахти на навколишнє середовище.  Проект пройшов комплексну державну експертизу й отримав позитивні висновки.

У 2014 році потенційний генеральний підрядник – виконавець робіт з будівництва шахтних стовбурів та капітальних виробничих виробок – китайська шахтобудівельна компанія China Coal Mine Construction Croup Co. Ltd. (CCMC) у співпраці з Хефейським проектним дослідницьким інститутом вугільної промисловості (Китай) розробили техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) з метою оцінки капітальних витрат на будівництво майбутнім генеральним підрядником. ТЕО ССМС розроблене з використанням досвіду вказаних компаній у проектуванні, будівництві та експлуатації вугільних шахт у Китаї та Європі. Підтверджена висока якість коксівного вугілля на Любельському родовищі та технічна можливість забезпечити потужність шахти на рівні 8 млн. т рядового вугілля.

Як виконавець робіт, компанія ССМС запропонувала графік будівництва, що гарантує дотримання генпідрядником наступних термінів: підготовчий період – 10 місяців, термін будівництва шахти – 38 місяців, вихід на проектну потужність – через 13 місяців з моменту введення в експлуатацію. Згідно з уточненими розрахунками, загальний бюджет будівництва, включаючи витрати на генерального підрядника, страхування, процентні виплати за кредитами у період будівництва шахти не перевищить 1,1 мільярда доларів США.

Сьогодні Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промис-ловості» «Південдіпрошахт» з Харкова виконує коригування проекту будівництва шахти, враховуючи останні досягнення у світовій вугільній галузі. Вартість цих робіт разом з державною експертизою перевищує 10 мільйонів гривень.

ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» завершило відведення земельних ділянок, здійснило комплекс підготовчих будівельно-монтажних робіт на промисловому майданчику шахти. Це ми оглянули, виїхавши безпосередньо на місце запланованого будівництва шахти (на світлині).

За словами директора Ярослава Гумена, у проекті передбачено очищення шахтної води до якості, що відповідає вимогам екологічної безпеки. Це забезпечить технологічна схема комплексу демінералізації шахтної води, будівництво ставка-відстійника шахтної води, а також двосекційного аварійного ставка-накопичувача шахтних вод. Повітряний басейн буде охоронятися від викидів газу зі шахтної котельні. Для цього розроблений проект спеціальної високоефективної установки, яка уже апробована на Донеччині. Вона очищає викиди повітря від шкідливих газів і твердих зважених частинок до 95 відсотків.

Далі буде.

Уляна ЛАЩІВСЬКА.