Головна Культура Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

497
0

У березні 2014 року в Україні та поза її межами відбудеться святкування визначної дати – 200-річчя з дня народження видатного українського поета, прозаїка, художника та громадського діяча зі світовим ім’ям – Тараса Григоровича Шевченка, нашого національного генія, що своєю творчістю, життям надихнув українців на побудову власної держави.

Із метою гідного вшанування пам’яті Тараса Шевченка, увічнення його творчої спадщини у Волицькій загальноосвітній школі відбувся захід, присвячений 200-літтю з дня народження вірного сина та палкого патріота України. Звичним є  вживання  поряд з його  іменем  таких прикметників: геніальний, самобутній, талановитий, великий… Та важливо, щоб усі добре розуміли їх глибинний зміст, серцем відчували те, що прагнув висловити митець.

…Року 1814, темної ночi, перед світом, у селi Моринцях на Звенигородщинi, в хатi Григорiя Шевченка, крiпака пана Енгельгардта, блиснув у вiкнi єдиний на все село вогник: народилась нова пановi крiпацька душа, а Українi – її великий спiвець Тарас Шевченко…

Учасниками заходу був представлений лише  невеличкий момент із життя поета. Усі присутні поринули у дитинство маленького Тарасика. Завітали до вбогої оселі матері Шевченка, до глибини душі пройнялися її болями і тривогами за майбутнє  дітей. Разом із малим Тарасом вирушили на пошуки «залізних стовпів, що небо підпирають», дізналися у розмові з дідусем про Чорний Чумацький Шлях, а також завітали на науку до вчителядяка. Разом з юним малярем переживали втрату матері й батька. А ще познайомилися з сестрою Катрусею і дівчинкою Оксаною, яка перенесла всіх присутніх за село, де паслися ягнята. Учні інсценізували, читали вірші поета про його дитинство. Звучали і вірші про Т. Г. Шевченка сучасних українських поетів. Свято супроводжувалося музикою й піснями. Роль малого Тараса виконував учень 5-Б класу Р. Петрусь, роль матері – Я. Корнило, дівчинки Оксани – Ю. Домашовець, діда –  Б. Хомин. Слід відзначити ще таких учнів: К. Лущик, С. Сідельник, О. Олива, Г. Зіньків, Г. Сідельник, З. Матвіїв та ін. Підготували свято вчителі Л. Ворожбит, О. Гнідець та учні 5-х класів. 

Роблять це не для «звітності»,  а з вірою в те, що все нові й нові покоління захоплюватимуться мудрістю, величчю національного генія, красою  й силою його поетичного слова. «Коли ми бачимо у руках молоді «Кобзар», то міцніє віра в те, що збережемо рідну мову, традиції, віру, а головне -  незалежність». Такі свята виховують в учнів почуття патріотизму, національної свідомості, любов до рідної землі.

Кожне покоління знаходить щось особливе для себе у славетному «Кобзареві». Шевченкові поезії будуть актуальними завжди, адже написані людиною, яка поєднувала в собі геніальність і простоту водночас, і не помітити великої любові поета до України просто неможливо, бо вона справжня, чиста, нелукава.

Л. ВОРОЖБИТ,

вчитель Волицької ЗОШ.