Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить,
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Як довго ждали ми…
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
Мова – загальнонародне явище. Народ – творець держави і носій мови. Саме мова виражає єдність держави. У національній державі ототожнюється держава, нація і мова. Одним із найвищих виявів самоутвердження нації є державний статус її мови, який законодавчо забезпечує її функціонування в усіх без винятку сферах суспільного життя.
21 лютого ми святкували Міжнародний день рідної мови. Хтось може сказати, що не час для святкувань – понад два роки ми живемо в постійному болі та неспокої. Та хіба маємо право опускати руки, чого й прагне домогтися супротивник. Забути про свою історію, своїх героїв, свою рідну мову. Адже щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили і працювали прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, до серця – українська, мелодійна, співуча, багата, як земля, веселкова і чарівна.
До Міжнародного дня рідної мови у стінах Народного дому «Просвіта» села Добросина відбулося чудове свято рідної мови, яке розпочалося із молитви за Героїв Небесної Сотні та запалення свічки пам’яті.
До свята були залучені учні та батьки 2-3 класів. Господар та Господиня у своїх виступах перегорнули кілька сторінок «Скорботного календаря української мови». Учні декламували вірші про мову, у виконанні ансамблю «Мелодія» (керівник О. В. Гель) звучали пісні про Україну, про рідну мову. Учні 6 класу розповідали гуморески П. Глазового. Родина Галич співала давні колискові «Заграй ми, цигане старий» та інші. Чарівним голосом радували глядачів пісні у виконанні Соломії та Валерії Затушевських. Доповнило святкування артистичне декламування віршів у виконанні вихователя ГПД М. В. Гец
Не обійшлося і без гостинців. Батьки та бабусі учнів 2 класу гостинно частували всіх пампушками.
Зі словами подяки та добрим напутнім словом звернувся настоятель церкви Воздвиження Чесного Хреста отець Богдан Мурований.
Із щиро усміхнених облич можна було помітити, що всі були задоволені, бо свято рідної мови вдалося на славу. Чимало зусиль для проведеного заходу доклала вчитель початкових класів Л. Г. Кантор, завідувач Народного дому «Просвіти» Р. С. Рудик.
Упевнена, що ми разом переборимо всі труднощі, які переживає наша Україна, побудуємо справжню українську багату рідну державу, адже мова, традиції, пісні, історія є невід’ємною частиною нашого життя, саме вони є тим мостом, що поєднує минулі, сучасні та прийдешні покоління.
Світлана Безпалько, заступник директора школи з виховної роботи.
