В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. До них належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
Для багатьох поколінь Шевченко означає так багато, що створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо. Та це – лише ілюзія. «Барвистий світ Шевченкового слова» вкотре хвилює душу, торкається серця і змушує захоплюватись його різноманітністю і красою.
Рік 2014-й оголошено роком нашого Пророка, Генія, невтомного поборника справедливості. Впродовж року поетичне слово великого поета звучатиме на устах у всіх свідомих українців, адже нерозривний цей всетворящий зв’язок: Тарас Шевченко та український народ.
Шевченко наш. Він для усіх століть,
Він – як Ісус Христос для України.
Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
І з цим вогнем виходьте із руїни.
Такими віршованими рядками у другу неділю травня на базі Туринківського Народного дому, при співпраці жителів села та педагогічного й учнівського колективів школи, в рамках відзначення ювілею нашого генія, розпочався святковий вечір.
Кожен великий народ має свої знакові постаті. Для Англії це – Байрон, для Німеччини – Гейне і Гофман, для Польщі – Міцкевич, для Росії – Пушкін та Лермонтов, а для України – Шевченко. Усі вони у своїй творчості об’єднані прагненням кращого життя для свого народу.
Цього вечора геніальний поет ніби сам своїми творами промовляв до присутніх у залі, адже кожен його вірш – це радість і біль його життя. Юні та дорослі декламатори перевтілились в жіночі та чоловічі образи із творів Тараса Шевченка – «Відьма» (С. Лущинський, Н. Гейко, В. Лис, М. Погранична, В.Наконечна), «Назар Стодоля» (А. Зелений та О. Білаш), «Гайдамаки» (М. Бішко та М. Купецька), «Тополя» (О. Чернюх, М. Фуц, Л. Ревага).
Артисти В. Лис, У. Купецька та І. Каспрівський із сучасного погляду повернулися майже на 200 років у минуле. За допомогою віртуального простору, який з легкого помаху дитячої руки відправив їх у 18-19 століття у Кирилівку, де вони зустрілися з підлітком Шевченком. Глядачі мали нагоду почути самого поета наживо. Діти змогли проникнути в тонку душу митця і відчути суть тієї епохи.
Доповнилося свято виконанням учнів 6-7 та 9 класів танцювальних композицій «Сонце заходить гори чорніють», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора», а також у виконанні хору села Туринки пісень «Думи, мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт» (диригент Г. Вус). Надзвичайно поетично і артистично прозвучала поема «Марія» у виконанні вчителя Марії Скутяк. Також творчо, з використанням мультимедійних засобів, вчитель інформатики О. Скоропад підготувала показ картин Шевченка.
Звичайно, завдячуючи дирекції на чолі з Михайлом Ковалем, вчителю святової літератури Ользі Комісарчук (яка, мабуть, найбільше вклала у свято своєї праці та творчих здібностей), директору Народного дому Роману Висоцькому (музичний супровід), заступнику директора з навчальної роботи Марії Висоцькій захід пройшов надзвичайно цікаво та насичено – на високому рівні.
На завершення святкувань о. Михайло Кормило разом зі директором школи Михайлом Ковалем привітали дорогих берегинь роду людського – наших матерів. І до теми материнства в своїх поезіях Шевченко звертається найбільше.
Шевченко, як явище велике й вічне, — невичерпний і нескінченний. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до нього. І починати цей шлях потрібно змалечку: читати вірші, співати пісні, вивчати його біографію…
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
