У Жовкві реставрують дерев’яну церкву XVIII століття, яка належить до списку спадщини ЮНЕСКО. Під час робіт уже зробили цікаві знахідки ‒ монети, металеві гаки, крипту і поховання. Про це повідомили у Zaxid.net
Церкву Пресвятої Трійці збудували у 1720 році за кошти громади і польського королевича Костянтина Владислава Собеського на місці згорілого храму. Нині під час археологічних розкопок вперше знайшли обвуглену деревину тієї попередньої церкви.
Також, коли зняли підлогу всередині у вівтарній частині, раптом натрапили на вхід у крипту.
«У крипті склепіння цегляне, цегла там різних періодів, є і XVIII століття. Клеймованої ми не знайшли, але склепіння оригінальне. А у самій крипті склепіння бочкоподібне», ‒ розповідає науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника Жовкви Володимир Герич.
Крипта була порожня. На підземне приміщення натякала і неоднорідна стіна зовні.
«Виявляється, що це було вікно, вентиляція для тої крипти, яка знаходиться внизу. І треба буде це все знімати і вікно відтворити», ‒ додає Володимир Герич.
Також посередині храму знайшли жорна. Яке було їхнє призначення ‒ не відомо.
«Таке саме жорно знайдено у Потеличі в церкві. Ми не знаємо поки що, для чого було це жорно, воно мало якийсь сакральний зміст, бо цей камінь був в центральному місці у нас тут, у вівтарній частині, а в Потеличі у центральній наві», ‒ пояснює пан Герич.
Поруч з жорнами знайшли монети і металеві гаки. А під храмом викопали людські останки.
Щодо реставрації, то тут замінять підлогу, ґонт, проблемні бруси і підвалини. Нижні балки понищені. Аби встановити нові, за тиждень-два церкву повністю піднімуть у повітря.
«Будуються так звані «лисиці» ‒ це бруси, якими стягується стіна, щоб вона не поїхала. І під ті лисиці потім підставляється залізобетонні потужні швелери, щоб вони витримали декілька десятків тон ваги цієї церкви. Вони домкратами піднімаються, церква підважується вся і тоді нижній брус витягується і замінюється», ‒ описує технологію Володимир Герич.
На такі роботи із державного бюджету на цей рік виділено близько 4 мільйонів гривень. Такої ґрунтовної реставрації, як нинішня, ця пам’ятка ще не бачила. Востаннє замінювали ґонт ще 30 років тому.
«Тут дуже багато було перебудов, таких не зовсім грамотних. І зараз йдеться про те, аби так зміцнити конструкцію всю, щоб не повертатися до того багато років», ‒ каже Володимир Герич.
Відновлять й іконостас XVIII століття роботи школи Івана Рутковича. Його демонтували і передадуть на реставрацію у західну філію Національного науково-реставраційного центру. А потім знову повернуть у відновлену церкву. Наступного року відзначатимуть її 300-річчя.
