Страдч — місце, обране Богом
Тут знаходиться святе місце Української греко-католицької церкви, яку називають Страдчанською або Страдецькою печерою. Знаходиться вона на крутому північному схилі Страдецької гори. Переказ стверджує, що тут ще в XI столітті був заснований монастир ченцями, які прийшли з Ки-єва.
Ця святиня стала другою після Києво-Печерської лаври, створеною за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Наслідком важкої праці постала Страдецька Печерська лавра, яка збереглася донині. Тисячі паломників з усієї України та світу щороку поспішають до Страдча, аби взяти участь у відпустових молитвах
Згідно з давньою легендою, під час монголо-татарської навали жителі поселень ховалися в цих печерах. Одного разу татари виявили таємний вхід в печери. У гнiвi вони розпалили багаття, і всі люди, що знаходилися в середині печер, могли зaгинyти. Ченці стали молитися про спасіння душ невинних людей. Кажуть, Божа Матір почула прохання і з’явилася людям на захист. Через багато століть це місце не втратило своєї особливої атмосфери, тут відчувається присутність Божої Матері.
На згадку про ці трaгiчнi події у 15 столітті тут була заснована Страдчанська Печерська лавра. Її головною святинею стала ікона Страдецької Божої Матері Нерушимої. На жаль, до наших днів збереглася лише її копія.
Іще 1936 року святість і видатне духовне значення Страдецької гори для українського народу підтвердив Папа Пій ХІ, надавши храму Успення Пресвятої Богородиці повний відпуст на кожний день у році, за умови доброї сповіді, відбутої літургії та Пресвятої Євхаристії у страдецькому храмі. У доповненні до цього відпусту Папа благословив встановлення на Страдецькій горі Хресної дороги з Єрусалимськими відпустами, яка фактично за духовним значенням прирівняна до Єрусалимської.
Минулого тижня колектив інформвісника «Відродження» побував у цьому відпустовому місці. Насамперед усі взяли участь у Божественній Літургії.
У часі Літургії місцевий парох виголосив змістовну проповідь про важливість прощення і взаєморозуміння у християнській сім’ї, а по її завершенні газетярі мали змогу взяти участь у молитвах на оздоровлення та приступити до мирування.
Опісля молилися та розважали над стражданнями нашого Спасителя в Його хресній ході на Голготу. Наприкінці Хресної дороги колектив спільно помолився у печерах Страдецької гори, де колись знаходився монастир, та зробив кілька спільних фотографій на добру пам’ять.
Наш кореспондент
