Минулої п’ятниці у школах нашої держави пролунав останній дзвоник. Школярі масово одягли українську вишиванки, а Гімн України співали як маленькі, так і дорослі, прикладаючи руку до серця. Останні трагічні події об’єднали українців та кардинально змінили ставлення до своєї країни.
Щирі напутні слова для хлопців та дівчат одинадцятого класу Жовківської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів говорили вчителі, батьки та запрошені гості.
До привітань школярів та випускників долучилися представники районної влади, зокрема голова Жовківської районної ради Роман Горбань, зазначивши, що діти – наше майбутнє, надія нації і є сподівання, що молоде покоління зробить гідний і вагомий внесок у розбудову нашої держави.
Як і годиться, найкращих учнів, педагогів за їхню сумлінну працю на освітянській ниві традиційно відзначили нагородами, грамотами та подяками. Варто сказати, що від Жовківської районної ради випускниці, відмінниці навчання було вручено цінний подарунок – ноутбук.
Звичайно, не забули й першокласників, яким бажали успішного виконання свого головного обов’язку – сумлінного навчання, аби стати гідною заміною у майбутньому.
Із великим задоволенням на свято Останнього дзвоника до Жовкви завітала волонтер Корпусу Миру Шеллі Стінеллі (Корпус Миру фінансується за рахунок коштів американських платників податків. Організація сприяє зміцненню миру і дружби між людьми різних національностей та культур. Упродовж чотирьох десятиліть Корпус Миру працює в понад 120 країнах. В Україні Корпус Миру працює у трьох напрямках: викладання англійської мови як іноземної, економічний розвиток громад та розвиток молоді), яка ще 2005-2007 роках працювала у школі № 1. Щира та відкрита Шеллі привітала усіх й побажала добра, радості, найкращих здобутків. До речі, сьогодні жінка працює у Держдепартаменті Праці США й займається питаннями охорони здоров’я дітей. Постійно підтримують із нею зв’язок наші учні та вчителі. Шеллі подобається Жовква та її мешканці, тому за нагоди завжди приїжджає у гості.
Отож, головне, щоб оте добре зерня, засіяне вчителями з любов’ю в дитячі душі, проросло рясними плідними сходами на радість людям, на втіху батькам, на користь й гордість Україні.
Великою дружньою родиною зібралися учні, вчителі, батьки, гості на просторому шкільному подвір’ї Жовківської загальноосвітньої школи №3. Обличчя вчителів, учнів та їх батьків випромінювали позитив і підкреслювали гарний настрій урочистого дійства.
Цьогоріч у самостійне життя Жовківська ЗОШ №3 проводжала 23 випускників. Гарні, дорослі, веселі й водночас трішки засмучені, що переступають ще одну сходинку у незвідані далі. Учасники святкової шкільної лінійки помолилися зі священнослужителями о. Петром Бранцем та о. Василем Батюком за здорові й корисні канікули учнів перевідних класів й впевнені кроки випускників під Божою опікою.
Із чудовим святом Останнього дзвоника присутніх привітав директор школи Ігор Скиба. Своїх учорашніх першачків, а нині впевнених і самостійних випускників поздоровила з напутніми словами перша вчителька Марія Житник. Гарні теплі зичення дарували у вітальних промовах голова Жовківської районної ради Роман Горбань, заступник голови Жовківської райдержадміністрації Юрій Дубневич, секретар Жовківської міської ради Галина Бліхарська, методист ІМЦО районного відділу освіти Омелян Боровець. Ю. Дубневич нагородив грамотами вчителів школи: математики – Любов Піхурко, трудового навчання – Василя Кильника, образотворчого мистецтва – Марію Закус, початкових класів – Наталію Грень, української мови і літератури – Наталію Борюшкіну, Наталію Долинську, фізики – Тетяну Федунів, географії – Галину Батрух, англійської мови – Галину Гнатів. Відзначено учнів школи — призерів обласних предметних олімпіад й переможців районних: Ярослава Берка, Віталія Стахиряка, Марію Букрій, Олега Лесіва.
Ще довго на шкільному подвір’ї тривала фотосесія, щоб зафіксувати у світлинах незабутню мить прощання зі школою – таке тепле родинне дійство. Бо пройдуть роки, але всі стежини повертатимуть випускників у рідну школу, на це шкільне подвір’я із неповторною святковою атмосферою і завжди актуальними напутніми словами педагогів-наставників.
По-літньому спекотна погода зібрала минулої п’ятниці вчителів, учнів Смереківської ЗОШ І-ІІ ступенів та їх батьків на шкільному подвір’ї на урочисту лінійку з нагоди святкування одного з найулюбленіших свят шкільної родини – свята Останнього дзвоника.
Із трепетом вітали присутні цьогорічних дванадцять випускників, які разом із батьками та класним керівником Іриною Тимчишин вийшли на останню на цьому шкільному подвір’ї лінійку. Цей день для них став і святковим, і радісним, і трішки сумним. Адже це – час розлуки із рідною школою, її затишними стінами, гомінкими коридорами, де пролетіло стільки трепетних неповторних літ, прощання зі щирими друзями, добрими наставниками. Усе це – позаду, а попереду — нове, незвідане життя.
Зі вступним словом-привітанням до присутніх звернувся директор школи Ярослав Андрухів, який відзначив, що навчальний рік, котрий минув, приніс чимало досягнень і здобутків навчальному закладу. Зі словами особливої вдячності Ярослав Степанович звернувся до випускників школи, які зробили вагомий внесок у загальний успіх, тепло, по-батьківськи побажавши їм щасливої дороги в самостійне життя, здійснення усіх найсміливіших мрій та задумів. Слова подяки від керівника закладу пролунали того дня й на адресу батьків, котрі не стоять осторонь проблем колективу, всіляко сприяють розвитку та вдосконаленню матеріально-технічної бази школи.
Упродовж навчального року, що минув, вихованці школи досягли значних успіхів у навчанні, в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та змаганнях, тож досить тривалою була церемонія нагородження. Кожне нове прізвище нагородженого учасники урочистої лінійки зустрічали емоційно, бурхливими оплесками.
Найкращі, найщиріші зичення та побажання шкільній родині, а особливо випускникам линули від першої вчительки Олександри Микули, війта села Богдана Стахова, мами випускниці Світлани Овчар та гостя урочистостей – редактора КП «Редакція газети «Відродження» Ярослава Глутковського.
Усіх присутніх, а особливо гостей вразив міні-концерт, де школярі молодших класів подарували незабутні хвилини радості, сміху, тим самим нагадали дев’ятикласникам, якими вони були не так давно – маленькими, трішки несміливими, незграбними.
І ось, нарешті, дзвінкоголосо прозвучав останній дзвоник, сповістивши про закінчення ще одного навчального року та початок довгоочікуваних літніх канікул. Усі попрямували на останній цьогорічний урок.
У випускників він дійсно останній і, мабуть, стане незабутнім. Класний керівник Ірина Євгеніївна його побудувала дуже своєрідно, і дуже цікаво. Вона пригадала дев’ятьом дівчаткам і трьом хлопчакам мрії п’ятирічної давності, а ще запропонувала знову написати уже дорослі їх мрії, щоб знову, ще через п’ять років, дізнатись, чи збулись вони…
Зоряна Микитюк,
Уляна ЛАЩІВСЬКА,
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
