Виставку можна оглянути до середини вересня в Американському домі у Львові.
Напередодні, 14 серпня, з нагоди 70-річчя виходу в етер першої передачі Української редакції Радіо Свобода (на той час Радіо Визволення) у Львові відкрили фотовиставку. На ній представили 23 світлини, на яких зафіксували історичні події як до відновлення Незалежності України, так і зі сучасної історії, включно з початком повномасштабної війни.
Привітати з ювілеєм радіосвободівців прийшли заступник начальника Львівської ОВА Олександр Кулепін, а також духовенство, письменники, історики, науковці, працівники та друзі редакції Радіо Свобода.
Наприкінці 1954 року Українська редакція складалася з діячів української еміграції з різних країн світу: Миколи Ковальського, який очолив редакцію (жив у Франції), Миколи Степаненка, заступника керівника редакції, машкав у США, Михайла Демковича-Добрянського, який на той час перебував у Британії, Юрія Тарковича та Андрія Ромашка, які емігрували у Німеччину.
Як розповіла очільниця Львівського бюро «Радіо Свобода» Галина Терещук, 70 років тому четверо людей готувалися до ефіру, і 16 серпня 1954 року о 17:00 за європейським часом словами «Брати і сестри! Українці! Ми живемо за кордоном, та наші серця й думки завжди з вами. Жодна „залізна завіса“ не розділить нас і не стане на перешкоді» розпочали перший ефір.
Українська редакція готувала щоденні 20-хвилинні випуски, які повторювали 36 разів на добу, а двічі на тиждень в ефір виходили годинні програми.
До кінця 80-х років Українська редакція Радіо Свободи не мала власних кореспондентів в Україні і отримувала інформацію або від безпосередніх учасників подій, або від правозахисників. Офіційний Київський кореспондентський пункт відкрили 3 червня 1992 року.
У наш час загальна аудиторія Радіо Свободи становить 35 млн слухачів. Кореспондентська мережа радіостанції включає 23 корпункти (інформаційні бюро) та понад 1400 позаштатних кореспондентів.
Згідно з даними Інституту масової інформації, Радіо Свобода увійшло до «білого списку» українських медіа. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95%.
Як зазначила пані Галина, зараз у Львові працює 30 кореспондентів, у Києві – вчетверо більше.
Друзі Радіо Свобода, які прийшли привітати його з ювілеєм, також поділилися історичними фактами та спогадами.
Історик Данило Кравець розповів про історичні факти та одного з перших керівників Української служби Радіо Свобода Михайла Демковича-Добрянського. Данило Кравець, до слова, написав книгу-дослідження про нього.
Ярослав Кендзьор – народний депутат України шести скликань, учасник дисидентського руху в УРСР, поділився спогадами про В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Івана Дзюбу, Івана Світличного.
Митрополит Львівський і Сокальський Православної церкви України, голова Інституту церковної історії, єпископ Димитрій (Рудюк) розповів, як люди слухали заборонене у радянські часи Радіо Свобода і продемонстрував низку радіоприймачів, за допомогою яких це робили. До слова, Митрополит має колекцію із понад 500 таких радіоприймачів.
«У моїй колекції є радіоприймачі, які передавали радіопередачі у 70-80-х роках. Треба сказати, що в ті часи було надзвичайно важко придбати приймачі, які могли б спіймати такі хвилі. Совєтська влада як могла боролася з тим, аби радіомовлення не звучало на повну силу, певні хвилі приймачі просто не підтримували.
Попри все, трішки є й ностальгія за тим періодом, коли Радіо Свобода говорило 8 годин на добу. І особливо гордо звучали на початку програм “Говорить Радіо Свобода”, “Говорить Київ”, “Говорить Львів”», – поділився Митрополит.
Виставка історичних світлин до ювілею роботи Української Служби Радіо Свобода триватиме в America House Lviv до середини вересня. Адреса: вулиця Гнатюка, 2, другий поверх. Культурний центр працює у будні з 12:00. Вхід на виставку вільний.