У Львові 17 червня відбудеться міська церемонія прощання з чотирма військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Місто попрощається з Володимиром Колпаком, Олегом Мартеклясом, Андрієм Ликтеєм та Олександром Слободянюком. Мешканців Львова та гостей міста просять долучитися до прощальних заходів і утриматися в цей час від розважальних подій.
Чин похорону Володимира Колпака, Олега Мартекляса та Андрія Ликтея розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Володимира Колпака та Олега Мартекляса поховають на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Андрія Ликтея — на Голосківському кладовищі на полі №34-В.
Похорон Олександра Слободянюка запланований на 11:00 у храмі Петра і Павла в Рясному (вул. Лукасевича). Після прощання захисника поховають на Ряснянському кладовищі на військовому полі.
Володимир Колпак (16.04.1989 — 22.10.2024) народився у місті Бахмут Донецької області. Навчався у Бахмутській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №24 з поглибленим вивченням окремих предметів, а згодом у Навчально-науковому професійно-педагогічному інституті Української інженерно-педагогічної академії в Бахмуті. Працював у ТОВ «Завод кольорових металів». За спогадами рідних, був добрим, турботливим, надійним і люблячим, захоплювався боротьбою, цікавився комп’ютерною технікою та любив тварин. У 2024 році став до лав оборони України та служив на Луганському напрямку у складі 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова Десантно-штурмових військ ЗСУ. У нього залишилися мати, брат і родина.
Олег Мартекляс (03.06.1976 — 12.05.2025) був львів’янином. Закінчив середню школу І–ІІІ ступенів №49 у Львові, опанував професію електрогазозварювальника у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище». Проходив строкову військову службу, працював електрогазозварювальником на приватних підприємствах. Рідні згадують його як працьовитого, доброго, щирого і спокійного чоловіка, який любив свою роботу, цікавився кулінарією та завжди був готовий допомогти. У 2025 році став на захист Батьківщини, воював на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. У нього залишилися тітка з родиною, друзі та побратими.
Андрій Ликтей (11.12.1986 — 10.06.2026), львів’янин, навчався в Ужгородській початковій школі №1, далі здобував освіту в Ужгородській філії Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний фаховий коледж „Монада“» та в Закарпатському навчально-науковому інституті Західноукраїнського національного університету. Працював техніком-стоматологом на приватних підприємствах. За словами рідних, вирізнявся добротою, відповідальністю, спокоєм і позитивним ставленням до життя, мав творче мислення та добре почуття гумору, любив тварин, читання, малювання й відпочинок на природі. Андрій був учасником Антитерористичної операції, а у 2024 році знову став до захисту України. Служив на Північно-Слобожанському напрямку у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ. Після нього залишилися донька, сестра, мати, племінники, друзі та побратими.
Олександр Слободянюк (01.05.1977 — 10.06.2026) родом із села Подільське Хмельницької області. Навчався у середній школі №92 у Львові, згодом отримав спеціальність електрогазозварювальника у Вищому професійному училищі №63 Львова. Проходив строкову військову службу, працював у сфері промислового альпінізму на приватних підприємствах. Рідні згадують його як доброго, чуйного, товариського та комунікабельного чоловіка, який відзначався оптимізмом, активністю й турботливістю, любив риболовлю, готування та відпочинок на природі. У 2023 році він став на захист України та воював на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ. У нього залишилися дружина, син, батьки, брат та інші рідні.
