Депутати Львівської міської ради на сесійному засіданні звернулися до Президента України, голови Верховної Ради та прем’єр-міністерки України із закликом створити на державному рівні систему підтримки родин важкопоранених військовослужбовців, які проходять тривале лікування та реабілітацію після поранень, отриманих під час захисту України.
Як наголосив під час представлення звернення Гнат Герич, для багатьох сімей війна не завершується після евакуації пораненого бійця з фронту, а продовжується у лікарнях та реабілітаційних центрах. Дружини, матері, сестри та інші близькі люди змушені постійно перебувати поруч із військовими, які перенесли ампутації, тяжкі травми кінцівок, черепно-мозкові ушкодження, втрату зору чи мають складні опіки. Часто вони залишають роботу і звичне життя, щоб цілодобово доглядати за пораненим.
У зверненні підкреслюється, що тисячі родин поранених захисників залишаються без стабільного доходу та належних механізмів соціального захисту, хоча саме їхня щоденна турбота є ключовою для успішної реабілітації військових. Водночас в Україні вже діють інструменти підтримки осіб, які доглядають за людьми з інвалідністю, однак сім’ї важкопоранених військовослужбовців фактично не охоплені такою державною політикою.
Депутати пропонують на загальнодержавному рівні розробити та впровадити комплексну систему підтримки рідних важкопоранених військових, які здійснюють постійний догляд під час лікування та реабілітації. Серед пропозицій — законодавчо визначити правовий статус особи, що тривалий час доглядає за важкопораненим військовослужбовцем (дружини, чоловіка, батьків чи інших близьких родичів), а також запровадити механізми фінансової допомоги тим, хто змушений залишити роботу або суттєво обмежити трудову діяльність через необхідність такого догляду.
Окремо у зверненні йдеться про потребу розглянути можливість запровадження державної послуги асистента з догляду або інших форм професійної підтримки для родин важкопоранених військових за аналогією до вже чинних програм для окремих категорій осіб з інвалідністю. Також пропонується зараховувати період догляду за важкопораненим військовослужбовцем до страхового стажу особи, яка здійснює цей догляд, та поширити на членів сімей, що перебувають із пораненими у медичних і реабілітаційних закладах, дію відповідних державних програм підтримки.
У документі депутати просять доручити Кабінету Міністрів України спільно з Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерством охорони здоров’я України підготувати й подати до Верховної Ради необхідні законодавчі зміни для реалізації запропонованих механізмів.
«Поруч із кожним воїном, який вчиться жити після важкого поранення, є людина, яка щодня допомагає йому зробити цей крок. Сьогодні ці дружини, матері та родини несуть не менший тягар війни. Вони відмовляються від роботи, звичного життя, власних планів та добробуту заради того, щоб їхній чоловік, син чи батько мав шанс повернутися до життя. Закликаємо Вас розглянути це як один із пріоритетів державної ветеранської та соціальної політики»
