Головна Герої 21 жовтня Львів проведе в останню дорогу чотирьох захисників України

21 жовтня Львів проведе в останню дорогу чотирьох захисників України

0
0
21 жовтня Львів проведе в останню дорогу чотирьох захисників України

У середу, 21 жовтня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з чотирма військовослужбовцями, які загинули, обороняючи Україну від російських окупантів. Місто попрощається з Назаром Шацкіх, Миколою Павлюстеєм, Євгенієм Гловацьким та Ігорем Хомином. Мерія закликала львів’ян і гостей міста долучитися до прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:40 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання. Назара Шацкіх та Миколу Павлюстея поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Євгенія Гловацького та Ігоря Хомина — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Назар Шацкіх (20.11.1984 — 29.11.2024) — львів’янин. Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради, згодом здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю «Менеджмент та експертиза в митній справі». Проходив строкову військову службу. Працював менеджером у ТзОВ «Сільпо-Фуд».

Рідні згадують Назара як товариську, життєрадісну людину з гострим почуттям гумору та щирою усмішкою. Він дуже любив сім’ю, цінував час із близькими, захоплювався малюванням, особливо портретами людей та героїв кінофільмів. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив на Донецькому напрямку у складі 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил ЗСУ.

Назар Шацкіх посмертно відзначений орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «За оборону України», медаллю «Хрест пошани» Міністерства оборони України та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест». У нього залишилися дружина, батьки, сестра, брат, племінник, тітка, друзі та родина.

Микола Павлюстей (14.05.1993 — 22.05.2026) — львів’янин. Навчався у середній школі №72 Львова, а також у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва». Проходив строкову військову службу.

Працював охоронцем громадського порядку у відділі охорони ЛКП «Муніципальна варта», згодом — офісним службовцем відділу безпеки ТзОВ «Львівенергозбут». За спогадами рідних, Микола був доброю, веселою та позитивною людиною, завжди готовою допомогти. Цікавився історією, любив документальні фільми, займався спортом, зокрема їздою на велосипеді та бігом.

У 2026 році він став до лав оборонців України, боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. У Миколи Павлюстея залишилися батько, тітка, брати, сестри, дядьки, друзі та родина.

Євгеній Гловацький (02.03.1974 — 15.10.2026) — львів’янин. Навчався у Львівській гімназії «Євшан» (колишня середня школа №79), пізніше — у закладі професійно-технічної освіти Львова. Проходив строкову військову службу.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах. Рідні розповідають, що Євгеній був спокійним, доброзичливим і товариським, цінував спілкування та добрі стосунки з людьми. Захоплювався кулінарією, любив бувати в лісі, рибалити та збирати гриби.

У 2025 році приєднався до Збройних Сил України, служив у 27-му прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України. У Євгенія Гловацького залишилися мати, брат, сестра, племінниця з сім’єю та родина.

Ігор Хомин (27.10.1973 — 19.10.2026) — львів’янин. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради, далі продовжив освіту у професійно-технічному закладі Львова. Проходив строкову військову службу.

Працював водієм у ЛКП «Львівелектротранс». За словами рідних, Ігор був веселим, добрим, щирим і комунікабельним, любив компанію людей. Захоплювався майструванням, створював вироби з дерева. З початком повномасштабного вторгнення став на захист України, воював на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ.

Ігор Хомин нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». У нього залишилися батько, двоюрідні брати і сестри, племінники та родина.