Університетська лікарня повідомила про випадок, коли у 25-річної пацієнтки Насті справжньою причиною багаторічного «циститу» виявилася лейкоплакія сечового міхура. Медики не лише встановили точний діагноз, а й успішно пролікували жінку.
За інформацією лікарів, Настя майже чотири роки страждала від болю внизу живота, частих позивів до сечопуску та вираженого дискомфорту. Вона неодноразово зверталася по допомогу, проходила курси антибіотикотерапії, але симптоми поверталися, а стійкого покращення не було.
Зрештою пацієнтка звернулася в урологічне відділення Університетської лікарні. Урологиня Софія Кулик призначила додаткові обстеження та виконала діагностичну цистоскопію — ендоскопічне дослідження, яке дозволяє безпосередньо оглянути слизову оболонку сечового міхура. Під час процедури лікарі побачили ділянку зміненої слизової, характерну для лейкоплакії, а остаточний діагноз підтвердило гістологічне дослідження.
Пацієнтці провели лазерну вапоризацію, під час якої видалили уражені фрагменти слизової оболонки сечового міхура. Окрім цього, у Насті діагностували гіперактивний сечовий міхур, лікування якого триває. У лікарні наголошують, що в таких випадках застосовують мультидисциплінарний, комплексний підхід, адже часто йдеться про поєднання кількох станів.
«Я зраділа, що нарешті щось знайшли, що можна забрати. Лікарка пояснила, що це також могло бути причиною частих рецидивів. Для мене важливо було розв’язати цю проблему і з огляду на майбутню вагітність», – розповідає Настя.
Медики пояснюють, що лейкоплакія сечового міхура — це зміна слизової оболонки, яка не завжди потребує оперативного втручання. Якщо така ділянка не спричиняє симптомів, лікар може рекомендувати спостереження. У випадку ж вираженого болю, різі, частих позивів та стійкого дискомфорту необхідні детальне обстеження і персоналізований план лікування.
Лікарі також наголошують: не кожен випадок симптомів, схожих на цистит, пов’язаний із бактеріальною інфекцією. Якщо аналізи не підтверджують запалення, а скарги повторюються, не варто самостійно знову приймати антибіотики. У таких ситуаціях потрібно звернутися до фахівця, який з’ясує справжню причину стану та підбере адекватну терапію.
